Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.12.2019 р. № 1975/6/99-00-04-02-06-15/ІПК

З урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації та в межах компетенції повідомляє таке.

У зверненні Товариство, зазначило, що орендує нафтобазу, на території якої розташовано 21 резервуар, місткістю - 2177,695 кубічних метрів, 13 резервуарів, місткістю - 1202,52 кубічних метрів виділено під митний склад (Витяг з реєстру митних складів №M/0556/V/01), 9 резервуарів загальною місткістю - 975,175 кубічних метрів, що підтвержено градуювальн іми таблицями, експлуатується як акцизний склад (уніфікований номер - 1005140).

З огляду на вищевикладене, Товариство запитує:

1. Чи можна вважати митний склад не акцизним складом, а отже таким, що не потребує обладнанням витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками?

2. Чи можна вважати резервуари, які знаходяться за межами митного складу (в кількості 9 шт. загальною місткістю - 975,175 кубічних метрів), як акцизний склад, що не перевищує 1000 кубічних метрів, і потребує обладнанням витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами - лічильниками не пізніше 1 січня 2020 року?

3. Як визначати сумарну загальну місткість резервуарів для обладнання складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками? Чи можна визначати зальну місткість резервуарів за градуювальними таблицями резервуарів?

До питання 1.

Згідно ст.121 Митного кодексу України (далі - Митний кодекс) митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифі ого регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 126 Митного кодексу встановлено, що іноземні товари, поміщені в митний режим митного складу, зберігають статус іноземних товарів.

Митний режим митного складу завершується шляхом поміщення товарів, поміщених у цей митний режим, в інший митний режим, що допускається дим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті (частина 1 ст.129 Митного кодексу).

Згідно зі статтею 404 Митного кодексу, відкриття та експлуатація митного складу належить до видів діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється органами доходів і зборів.

Статтею 407 Митного кодексу, зокрема, встановлено, що форми, порядок подання та розгляду заяв, порядок надання, зупинення дії, анулювання дозвонів на провадження видів діяльності, зазначених у статті 404 Митного кодексу, а також правила провадження зазначених видів діяльності та порядок контро ию за їх провадженням затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено Митним кодексом.

Відповідно до абзацу шостого пункту 2.4 розділу II Положення про склади тимчасового зберігання, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.05.2012 № № 613, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.08.2012 за № 1307/21619, утримувач складу тимчасового зберігання повинен забезпечити наявність повірених засобів для зважування товарів (з урахуванням специфіки товарів), а на складі тимчасового зберігання, призначеному для зберігання наливних чи насипних товарів, - повірених засобів обліку таких товарів і контролю за ними.

Відповідно до абзацу шостого пункту 2.2 Порядку надання складським об’єктам статусу «митний склад» та позбавлення такого статусу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2012 № 835, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.08.2012 за № 1324/21636 (далі - Порядок), утримувач митного складу забезпечує наявність сертифікованого (повіреного) спеціального обладнання для зважування товарів (з урахуванням специфіки товарів), а на митному складі, призначеному для зберігання газоподібних, наливних чи насипних товарів, - сертифікованих (повірених) засобів обліку таких товарів і контролю за ними.

Також, згідно з підпунктом 4 пункту 2.3 Порядку, утримувач митного складу зобов’язаний вести облік товарів, що розміщуються на цьому митному складі та випускаються з нього, та щоквартально подавати митниці звіт про рух товарів на митному складі за попередній квартал в електронному вигляд.

Таким чином товари, що зберігаються на митному складі під митним контролем не набувають статусу українських товарів, що підлягають вільному обігу на території України, а є іноземними товарами до моменту поміщення таких товарів в інший митний режим, що допускається Митним кодексом.

При цьому згідно ст. 242 Митного кодексу товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протяі ом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Відповідно до підпункту 14.1.212. пункту 14.1. статті 14 Кодексу:

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Поняття «реалізація спирту етилового» застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єкте ми господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до підпункту 14.1.6. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеоо-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблев ня, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного скла ду, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткі сть розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач так эго приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує палі не виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної містко ш розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігагня пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання -платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарне то року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонкі в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійсн оє операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Тобто, митний склад можна вважати не акцизним складом, але у разі здійснення Товариством вироблення, оброблення (перероблення), змішуваная, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального, після митного оформлення зазначеного пального та сплати відповідних митеих платежів, у приміщеннях Товариства на митній території України, на Товариство поширюватиметься положення податкового законодавства, цо регламентують діяльність акцизних складів.

До питань 2, 3.

Відповідно до вимог ст. 230 Кодексу постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 (далі - Постанова № 891) затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомір ів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку (далі - Порядок).

Підпунктом 4 пункту 1 Порядку визначено, що обіг пального - будь-які операції, що передбачають:

фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне ( операці з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції);

фізичний відпуск (відвантаження розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

Резервуар - це законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операції з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці 9 п.п. 4 п. 2 Постанови № 891.

Реєстр - електронна база даних, яка місить податкову інформацію гро наявність у розпорядника акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизи их складів, га яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатего рії згідно з УКТЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів (п. 5 Постанови № 891).

Відповідно до п.п. 1 п. 2  Порядку, витратомір-лічильник - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам'ятовування та відображення у фактичних умоьах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальній перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 Порядку, рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об’ їм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.

Відповідно до п. 12 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу розпорядники акцизних складів відповідно до вимог Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Реєстрі в такі строки:

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість як їх перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість як їх перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Отже, враховуючи викладене вище, резервуари акцизного складу Товариства, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, не пізніше 1 січня 2020 року повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками га рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (п. 230.1 ст. 230 Кодексу).

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.