Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.12.2019 р. № 1974/6/99-00-04-02-16-15/ІПК

З урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації ще до застосування норм Кодексу та Закон України від 19 грудня 1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами і доповненнями (далі - Закон № 481) у зв’язку з внесенням змін Законом України від 23.11.2018 № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податкіг» і зборів» та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні Товариство є орендарем земельних ділякок сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Новотроїцької селищної ради району області та є платником єдиного податку для юридичних осіб - сільськогосподарських товаровиробників (IV) групи.

Товарисіво закуповує та зберігає пальне виключно для потреб власного споживання вирощування сільськогосподарських культур на орендованих земельних ділянках для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах селищної ради району області.

Також у зверненні зазначено наступне. Товариство не здійснює такого виду економічної діяльності як зберігання палива. Серед видів економічної діяльності Товариства є наступні.

Зважаючи на викладене Товариство просить надати у письмовій формі податкову консультацію з питання: чи звільняється Товариство (сільськогосподарський товаровиробник - платник єдиного податку IV груюи) від отримання ліцензії на право зберігання пального, яке використовується виключно для власних сільськогосподарських виробничих потреб у власних приміщеннях (ємностях), що не є акцизним складом?

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної переділі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу; до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Таке визначення передбачено Кодексом для цілей оподаткування, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкоіих зобов’язань.

Основні засади щодо регулювання діяльності, пов’язаної зі зберігань ям пального на території України, визначає Закон України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами і доповненнями (далі - Закон № 481).

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що:

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Статтею 15 Закону № 481 визначено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Законом № 481 не передбачено інших винятків або виключень щодо категорій заявників на отримання ліцензії на право зберігання пального.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.