Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.12.2019 р. № 2018/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування доходів дипломатичного представництва у вигляді процентів, нарахованих на залишки коштів на депозитному поточному рахунках та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Відповідно до ст. 3 Кодексу податкове законодавство України складається, зокрема з цього Кодексу, чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування, у тому числі, укладені з країнами, зазначеними у зверненні, що розглядається, містять статтю, якою передбачено, що жодні положення тих договорів не мають порушувати податкові привілеї членів дипломатичних місій та консульських працівників, установлені загальними нормами міжнародного права чи положеннями спеціальних угод.

Одними із основних нормативно-правових актів в галузі дипломатичного права, якими регламентуються основні питання дипломатичних зносин, привілеїв та імунітетів, є Віденська конвенція від 18 квітня 1961 року про дипломатичні зносини (далі — Віденська конвенція 1961 року) та Віденська конвенція від 24 квітня 1963 року про консульські зносини (далі — Віденська конвенція 1963 року).

Згідно зі ст. 3 Віденської конвенції 1961 року до функцій дипломатичного представництва належить, зокрема представництво акредитуючої держави у державі перебування; ст. 5 Віденської конвенції 1963 року передбачає однією з основних функцій консульської установи захист у державі перебування інтересів акредитуючої держави та її громадян (фізичних та юридичних осіб) у межах, дозволених міжнародним правом.

Згідно з Положенням про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, затвердженим Указом Президента України від 10 червня 1993 року № 198/93, дипломатичні представництва (посольства або місії) іноземної держави в Україні, консульські установи іноземної держави в Україні за своїм статусом є органами іноземної держави, яким надаються відповідні привілеї та імунітети, що визначаються відповідно до Віденської конвенції 1961 року та Віденської конвенції 1963 року.

Статтею 28 Віденської конвенції 1961 року передбачено, що винагороди і збори, стягнуті представництвами при виконанні своїх офіційних обов'язків, звільняються від усіх податків, зборів та мита. Відповідно до ст. 39 Віденської конвенції 1963 року звільняються від усіх податків, зборів та мит суми зборів та мит, які стягуються консульськими установами за здійснення консульських актів на території держави перебування.

Згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Для цілей застосування зазначеного пункту Кодексу до доходів, із джерелом їх походження з України, віднесено доходи у вигляді процентів, дисконтних доходів, що сплачуються на користь нерезидента (пп. 141.4.1 «а» п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Водночас зазначаємо, що згідно з п. 42. Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків-резидентів і нерезидентів, затвердженої Постановою Національного банку України № 492 від 12.11.2003, банк відкриває поточний рахунок іноземному дипломатичному, консульському представництву, що користується імунітетом і дипломатичними привілеями.

Відповідно до пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні віднесено до поняття «нерезиденти».

Пунктом 133.2 ст. 133 Кодексу визначено, що платниками податку на прибуток з числа нерезидентів є:

— юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі  та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

— постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Отже, установи та організації, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України не є платниками податку на прибуток з числа нерезидентів.

Водночас зазначаємо, що інформації, яка зазначена у Вашому зверненні, не достатньо для надання більш конкретної відповіді з питання оподаткування доходу дипломатичних представництв та консульських установ у вигляді процентів, які виплачуються на їх користь банківською установою.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.