Головне управління ДПС у Сумській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянуло звернення Товариства, про отримання індивідуальної податкової консультації та в межах компетенції повідомляє наступне.
Товариство проінформувало, що для виконання технологічних процесів використовує у невеликих кількостях окремі речовини, які Податковим кодексом віднесено до пального.
Зокрема толуол та метанол технічний.
Відповідні речовини зберігаються у заводській скляній тарі ємкістю 1—3 л в лабораторних шафах та/або у складі спирту.
Обсяги зберігання толуол — до 20 л, метанол технічний - до 50л, що підтверджується у тому числі результатом ідентифікації об’єкту підвищеної небезпеки Товариства, що проводилася у травні 2009 року іншим суб’єктом господарювання і затверджена Управлінням Держпраці у Сумській області 03.06.2019 року, та запитує:
1. Чи повинне Товариство отримувати ліцензію на зберігання пального для зберігання речовин толуол у кількості до 20л, метанол технічний у кількості до 50л?
2. Якщо відповідь на перше питання ствердна, то чи повинне Товариство для отримання ліцензії на зберігання пального подавати копію дозволу на виконання (на початок виконання) небезпечних робіт при тому, що самі роботи зі зберігання пального Товариством не є небезпечними відповідно до чинного законодавства?
3. Якщо відповідь на друге питання ствердна, то чи повинне Товариство для отримання ліцензії на зберігання пального подавати копію дозволу на початок виконання небезпечних робіт, механізм видачі якого не передбачений чинним законодавством про охорону праці, чи дозволу на виконання небезпечних робіт, який передбачений законодавством про охорону праці, але не вимагається Законом «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального»?
4. Якщо для отримання ліцензії на зберігання пального слід подавати копію дозволу на виконання небезпечних робіт, то чи може Товариство отримати ліцензію, подавши копію будь-якого із наявних (або усіх) дозволів на виконання небезпечних робіт та експлуатацію небезпечних механізмів та устаткування, при тому що наявні дозволи не видавалися на виконання робіт із зберігання горючих речовин?
Питання 1.
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування зберігання пального.
Зазначені зміни набрали чинність з 1 липня 2019 року.
Статтею 15 Закону № 481 визначено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
Законом № 481 передбачено, що ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
— підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
— підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
— суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Також суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Інших виключень щодо отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.
Таким чином, у розумінні Закону № 481, суб’єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях.
Питання 2,3,4
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
— документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
— акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
— дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Стосовно питання щодо використання толуолу та метанолу технічного, який отримується лише у заводській скляній тарі ємкістю 1—3 л, повідомляємо наступне.
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового Кодексу України, що стосуються суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно:
— З 1 липня 2019 року не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (пп. 14.1.212 ПКУ).
Термін «пальне» вживається в Законі № 481 у значенні, наведеному в ПКУ.
Враховуючи те, що Закон № 481 не дає визначення «реалізація пального» та керуючись пп. 14.1.212 ПКУ, суб’єкти господарювання можуть здійснювати операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, без отримання ліцензій відповідно до вимог Закону № 481.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |