Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.12.2019 р. № 1822/ІПК/11-28-32-02-10

Головне управління ДПС у Кіровоградській області, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянувши запит про надання індивідуальної податкової консультації, повідомляє.

У зверненні Товариство повідомило, що воно для виконання сільськогосподарських робіт використовує власну техніку (орендовану техніку), яку заправляє із бензовозів, які отримують паливо від постачальників і доставляють його на поля для заправки тракторів та сільськогосподарського обладнання.

Все паливо, яке придбаває підприємство, знаходиться у паливних баках транспортних засобів, сільськогосподарської техніки та в обладнанні.

Бензовози разом із спеціалізованими напівпричепами-цистернами здійснюють виключно переміщення палива до полів для заправки техніки та обладнання. Паливо зберігається в бензовозах та в автоцистернах від 1 дня до 5 днів і заправляється в паливні баки техніки та обладнання.

Товариство цікавлять наступні питання:

1. Чи повинно товариство отримувати ліцензію на зберігання палива, якщо паливо використовується виключно для власних потреб, та переміщується виключно у пересувних цистернах бензовозів та у пересувних цистернах спеціалізованих напівпричепів до транспортних засобів та враховуючи відсутність власного чи орендованого стаціонарного об’єкта (цистерни/ємкості) для зберігання палива?
 

2. Чи повинно товариство отримувати ліцензію на право зберігання палива, що використовується виключно для власних потреб, у випадку короткотермінового зберігання (1-5 днів) у пересувних ємкостях (цистернах)?
 

3. Які документи разом із заявою на отримання ліцензії на право зберігання палива необхідно надати для отримання відповідної ліцензії товариству при відсутності стаціонарних об'єктів (цистерн/ємкостей) для зберігання палива, та при наявності лише пересувних ємкостей (цистерн)?

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі — Закон № 2628) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон № 481), зокрема, запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального — це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону № 481.

Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

— підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевою бюджету;

— підприємствами, установами та організаціями системи державною резерву;

— суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені    заявником копії таких документів:

— документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

— акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;

— дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право зберігання пального.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Суб’єкти господарювання мають право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Тобто, у разі здійснення суб’єктами господарювання всіх форм власності діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання,та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, такому суб’єкту господарювання необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків передбачених Законом № 481, коли така ліцензія не отримується.

Враховуючи викладене вище та той факт, що пальне придбавається та заливається до паливних баків транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, бензовозів, то таке зберігання пального не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки транспортний засіб не є нерухомим майном та не має чіткої прив’язки до місця (території) згідно із Законом № 481

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків.