Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.12.2019 р. № 2064/6/99-00-04-02-05-15/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула лист Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства щодо оподаткування акцизним податком і повідомляє таке.

У зверненні Товариство повідомляє, що займається преробкою олійних культур: соняшнику, ріпаку, сої на олійноекстраційних заводах ОЕЗ та ОЕЗ-2 згідно Технологічного регламенту ТРУ 10.41.00373758.001-17.

На підприємстві використовується схема однократного форпресування — екстракція. Режим роботи — безперевний.
Для забезпечення процесу екстрагування використовується гексановий розчинник (код товару згідно УКТ ЗЕД 2710122500), який перебуває в ємностях (бензосховищі), що є частиною основного технологічного обладнання системи виробництва олії, та передається на заводи і в ємності оборотного розчинника стаціонарними трубопроводами по мірі необхідності.

Основне бензосховище та ємності для оборотного розчинника знаходяться за різними адресами.

Товариство запитує:

1. Чи являються зазначені ємності: основне бензосховище та ємності для оборотного розчинника олійноекстракційних заводів ОЕЗ та ОЕЗ-2 акцизними складами за критеріями пп. 14.1.6 п. 14.1. ст 14 Кодексу, та чи підлягають вони реєстрації як акцизні склади, в порядку визначеному чинним законодавством України?

2. Чи являється Товариство розпорядником акцизних складів в розумінні пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, акцизний склад — приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є паливним акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасувания, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) — власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання — платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального — це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

—  до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

— у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

— при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Згідно з пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, розпорядником акцизного складу, є зокрема суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

З огляду на зазначене, якщо сукупний обсяг пального (гексанового розчинника), яке Товариство отримує протягом календарного року в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів, (стосується підприємства в цілому незалежно від територій на яких розміщені ємності) та місткість ємностей для пального перевищує 200 кубічних метрів, такі приміщення і території, на яких знаходяться ємності, які є частиною основного технологічного обладнання системи виробництва олії, є акцизним складом у розумінні пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а Товариство в такому випадку відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є розпорядником акцизного складу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.