Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.12.2019 р. № 2043/6/99-00-04-02-06-15/ІПК

Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування норм Кодексу та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі — Закон № 481), і в межах компетенції, повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що є підприємством оптової торгівлі.

В своїй діяльності Товариство планує купувати, продавати та зберігати на орендованих складах площею 1000 м дизельний антигель (код УКТ ЗЕД 3811900000) у споживчій тарі ємністю до 5 л. Товариство не є виробником вказаного пального та не є його імпортером.

Враховуючи зазначене,Товариство запитує:

1. Чи необхідно Товариству реєструватися платником акцизного податку?
2. Чи потрібно реєструвати акцизний склад?
3. Чи потрібно отримувати ліцензію на право оптової торгівлі та зберігання пального?
 

До запитань 1 та 2.

Відповідно до пп. 14.1.141і п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне — це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу підакцизні товари (продукція) — товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Підпунктом 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено перелік підакцизних товарів, що відповідають певним кодам товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД та їх описам згідно з УКТ ЗЕД, які є пальним.

Для класифікації товарів в Україні використовують УКТ ЗЕД, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України і затверджена Законом України «Про Митний тариф України».

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації, а саме:

— складу товару, способу його виготовлення, призначення, маркування, пакування тощо.

Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального або спирту етилового для цілей розд. VI «Акцизний податок» Кодексу — будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

— до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

—   у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

—   при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

При цьому, виробник пального, а також особа, яка здійснює розлив пального у споживчу тару ємністю до 5 літрів (включно), зобов’язані скласти акцизну накладну на обсяги такого пального (абзац третій п. 231.1 ст. 231 Кодексу).

Платником акцизного податку є, зокрема:

— особа - суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (пп. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

—  особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Отже, при ввезенні на митну територію України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) виникає зобов’язання сплати акцизного податку, а при подальшій його реалізації у такій тарі суб’єкт господарювання не здійснює операцій з реалізації пального у розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно, не є платником акцизного податку з реалізації пального, у суб’єкта господарювання відсутній обов’язок складати акцизні накладні при здійсненні таких операцій.

Такий суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного, і в нього не виникає зобов’язання реєструвати такі склади.

Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання можуть без реєстрації акцизних накладних та акцизних складів/акцизних складів пересувних здійснювати операції із ввезення на митну територію України, зберігання, переміщення чи фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками або особами що здійснюють розлив пального у таку тару.
 

До запитання 3.
 

Відповідно до статті 1 Закону № 481 оптова торгівля пальним — діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

роздрібна торгівля пальним — діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки;

зберігання пального — діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Термін «пальне» вживається в Законі № 481 у значенні, наведеному в Кодексі.

Враховуючи те, що Закон № 481 не дає визначення «реалізація пального» та керуючись пп. 14.1.212 п. 14.1 ст 14 Кодексу, суб’єкти господарювання можуть здійснювати операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, без отримання ліцензій відповідно до вимог Закону № 481.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.