Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ДОНЕЦЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.12.2019 р. № 2130/ІПК/05-99-04-04

Головне управління ДПС у Донецькій області розглянуло лист Підприємства щодо плати за землю, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що є користувачем земельних ділянок, розташованих на тимчасово окупованих територіях Донецькій та Луганській областей.

Підприємство, посилаючись на особливості справляння місцевих податків і зборів, у тому числі плати за землю (далі - Плата), передбачені п.п. 38.7 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, просить надати індивідуальну податкову консультацію чи є положення п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу пільгами у розумінні п.30.1 ст.30 Кодексу та обов’язку з надання податкових декларацій з Плати У зверненні Підприємство не зазначило назви населених пунктів Донецької та Луганської областей та не надало інформацію щодо майнових прав на земельні ділянки.

Щодо особливостей положення п.38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу

Відповідно до п.п. 38.7 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положені я» Кодексу не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Згідно з п.п. 38.1 п.38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу - тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та населених пунктів на л нії зіткнення, визначено розпорядженням Кабінету Міністрів Укра'ни від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» зі змінами та доповненнями.

Якщо земельні ділянки Підприємства розташовані на території населених пунктів, які входять до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють с юї повноваження, відповідно, у Підприємства виникає право не нараховувати та не сплачувати Плату за земельні ділянки, що розташовані на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

Таким чином, положення п.п. 38.7 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу є пільгою.

Щодо обов’язку подання податкових декларацій та до якого податкового органу

Підприємство за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території, Плату не нараховує та не сплачує, але має надавати податкові декларації з Плати (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій розрахована сума податку зазначається як пільга у розмірі 100 відсотків, а розмір орендної плгти визначається з нульовим значенням.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Кодексу платники Плати (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).