Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.12.2019 р. № 1911/6/99-00-04-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з організації продажу проїзних документів на проїзд у міському пасажирському транспорті із застосуванням автоматизованої системи обліку оплати проїзду (далі — АСОП) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, згідно з тристороннім договором, укладеним між платником податку, виконавчим органом місцевої ради та перевізниками, платник податку є оператором АСОП, який забезпечує її функціонування та здійснює справляння плати за транспортні послуги, що надаються перевізниками та оплачуються з використанням АСОП.

Така плата надходить на рахунок платника податку, який здійснює подальше перерахування коштів перевізникам.

За надані послуги платник податку отримує винагороду у розмірі, визначеному у відсотках від вартості електронних квитків, оплачених із застосуванням АСОП.

Згідно зі статтею 28 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97 «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги.

Відповідно до статті 1 глави І розділу І Закону України 29 червня 2004 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» електронний квиток — проїзний документ встановленої форми, який після реєстрації в автоматизованій системі обліку оплати проїзду дає право пасажиру на одержання транспортних послуг.

Автомобільний перевізник — фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з підпунктом 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги те, що послуга із перевезення надається пасажиру самим перевізником, слід враховувати, що проїзний документ (квиток, у тому числі електронний) є договором на перевезення, що укладається між пасажиром і відповідним перевізником, а тому не може бути об'єктом договору між іншими учасниками процесу продажу проїзних документів, та не може бути підставою ні для визначення податкових зобов'язань, ні для формування податкового кредиту особою, яка лише надає послуги, пов’язані з продажем таких проїзних документів та перерахуванням плати за них до перевізника (у випадку, описаному у зверненні, — платником податку, який є оператором АСОП).

Таким чином, податкові зобов'язання з ПДВ з вартості послуг з перевезення визначаються суб'єктом господарювання, який є перевізником (надає послуги перевезення). При цьому якщо таким перевізником надаються послуги з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які затверджено уповноваженим органом, операції з постачання таких послуг звільняються від оподаткування ПДВ.

Платник податку — оператор АСОП не є перевізником (не надає послуги перевезення), а є лише учасником процесу оформлення (продажу, поповнення) електронних перевізних документів, тому положення підпункту 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 ПКУ таким платником податку до операцій з постачання послуг, пов’язаних з продажем проїзних документів, не застосовуються.

Платник податку — оператор АСОП визначає свої податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з вартості наданих ним послуг (комісійної винагороди) із застосуванням основної ставки податку (20 відсотків).

Дата виникнення податкових зобов’язань за операціями з надання таких послуг визначається за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 ПКУ.

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну за операцією з постачання послуг з організації продажу (поповнення) електронних проїзних документів, на особу, якій він надає такі послуги та яка сплачує йому винагороду за надання таких послуг (комісійну винагороду), виходячи з вартості такої винагороди.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.