Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.12.2019 р. № 1948/10/26-15-33-12-ІПК

Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області на виконання вимог ст.52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі — Кодекс), розглянуло Ваше звернення щодо практичного застосування норм законодавства стосовно оподаткування, декларування та сплати зобов’язань з доходу платника податку у вигляді прощеної (анульованої) кредитором основної суми боргу по іпотечному кредиту за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та, в межах компетенції, повідомляє.

Згідно з п. 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (в редакції Закону України від 09 квітня 2015 року N 321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань") не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Тобто, не вважається додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності, у розмірі різниці, яка розрахована цим кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пп. 1,7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.

Разом з тим, згідно з пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному пп, "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Також, вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Отже, з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п. 8 підрозділу І розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, слід розглядати окремо.

У разі, якщо кредитором (банком) було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника з урахуванням норм пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164,2 ст. 164 Кодексу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація) визначено ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію, відповідно до цього Кодексу.

Так, пп. 49.18.4 п. 49Л8 ст. 49 Кодексу передбачено, що податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб — до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Відповідно до пп. 12 п. 2 розд. III Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177), у рядку 10.10 розд. II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» декларації про майновий стан і доходи (далі — Декларація) вказується загальна сума інших оподатковуваних доходів, не зазначених у попередніх рядках Декларації, у тому числі дохід, отриманий платником податку як додаткове благо згідно з пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (крім випадків, передбачених, ст. 165 ПКУ).

У графах 3—7 рядка 10.10 Декларації вказуються значення сум річного оподатковуваного доходу, які не зазначені у попередніх рядках Декларації, а також суми податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) та військового збору, утриманих (сплачених) податковим агентом, та суми ПДФО та військового збору , що підлягають сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року.

У графах 3—7 рядка 10.10.1 Декларації вказуються значення суми доходу, отриманого у вигляді додаткового блага відповідно до абзаців другого та третього пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), а також суми ПДФО та військового збору, утриманих (сплачених) податковим агентом, та суми ПДФО та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року.

Сума податкового зобов'язання, зазначена в декларації, самостійно сплачується платником податку до 01 серпня року, що настає за звітним (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Разом з тим, згідно з абзацом другий пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. .164 Кодексу за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання.

Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання (абзац третій пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податковою законодавства в частині оподаткування доходів фізичних осіб необхідно детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.