Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.12.2019 р. № 2105/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо відповідності вимогам для перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій приватного закладу освіти та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

Відповідно до пункту 133.4 ст. 133 Кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток підприємств у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі — неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

— утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
— установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

— установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

— внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Як зазначалось вище, однією з ключових вимог до підприємств, установ та організацій для отримання статусу неприбутковості з метою оподаткування податком на прибуток є відповідність таких суб’єктів вимогам профільного закону, що регулює їх діяльність.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти, регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» (далі — Закон № 2145).

Юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність, визнається закладом освіти (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2145).

Безоплатна освіта  — освіта, яка здобувається особою за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів згідно із законодавством (п. З частини першої ст. 1 Закону № 2145).

Освітня послуга — комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб'єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання (п. 18 частини першої ст. 1 Закону № 2145).

Стаття 22 Закону № 2145 регламентує організаційно-правовий статус закладів освіти.

Заклад освіти як суб’єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів:

— бюджетна установа;

— неприбутковий заклад освіти;

— прибутковий заклад освіти.

Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Згідно з частиною третьою ст. 78 Закону № 2145 державні та комунальні заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини першої ст. 79 Закону № 2145 джерелами фінансування суб'єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути:

— державний бюджет;

— місцеві бюджети;

— плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів;

— плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб;

— доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

— гранти вітчизняних і міжнародних організацій;

— дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору;

— добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;

— інші джерела, не заборонені законодавством.

Розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором (частина п’ята ст. 79 Закону № 2145).

Основні засади господарювання в Україні, регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, визначаються Господарським кодексом України (далі — ГКУ).

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина перша ст. З ГКУ).

Частиною другою ст. З ГКУ передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва — підприємцями.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки проведення комерційної діяльності має на меті отримання прибутку, здійснення навчання у закладі освіти на комерційній основі суперечить сутності поняття неприбуткової організації.

За таких обставин приватний заклад освіти, що здійснює навчання на платній основі, не може мати статус неприбуткової організації.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, така організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

З урахуванням викладеного вище, для надання повної відповіді на запит щодо дотримання умов для перебування у статусі неприбуткової організації приватного навчального закладу, необхідним є детальне вивчення установчих документів та ознайомлення з додатковою інформацією щодо документального оформлення операцій з надання освітніх послуг, отримання добровільних внесків та благодійної допомоги від юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.