Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.12.2019 р. № 2100/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо виникнення податкових наслідків з ПДВ при здійсненні Благодійною організацією (платником ПДВ) операцій з придбання товарів/послуг, які будуть використовуватися для будівництва комплексу, а також можливості відшкодування сум ПДВ з Державного бюджету України у разі виникнення від'ємного значення суми податку, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Податкового кодексу України (далі — ПКУ), та, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.

Поняття терміна «позовна давність» та порядок її обчислення визначено главою 19 «Позовна давність» Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ).

Відповідно до частини першої статті 256 ЦКУ під терміном «позовна давність» розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (стаття 261 ЦКУ).

Таким чином, за зобов’язаннями по поставлених товарах/послугах відлік терміну позовної давності слід розпочинати з дати, яка визначена умовами договору як кінцева дата оплати таких товарів/послуг.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

З метою застосування пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ податкові зобов'язання з ПДВ визначаються за товарами/послугами, необоротними активами:

— придбаних для використання в неоподатковуваних операціях — на дату їх придбання;

— придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, — на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон № 996).

Пунктами 199.1—199.5 статті 199 розділу V ПКУ визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік.

Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 розділу V ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов'язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.

Результати перерахунку сум податкових зобов'язань відображаються у податковій декларації з ПДВ за останній податковий період року.

У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Порядок нарахування, сплати та відшкодування сум податку з Державного бюджету України визначено статтею 200 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділу V ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 розділу V ПКУ при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200і. З статті 200і розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації з ПДВ, а в разі відсутності податкового боргу —

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.З статті 200-1 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій Декларації з ПДВ (пункт 200.7 статті 200 розділу V ПКУ).

Щодо питання а)

При здійсненні операції з придбання товарів/послуг Благодійна організація (платник ПДВ) включає суму ПДВ до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної і зареєстрованої в ЄРПН постачальником (платником ПДВ) таких товарів/послуг.

При цьому у разі, якщо Благодійна організація (платник ПДВ) не включила у відповідному звітному періоді до складу податкового кредиту суму ПДВ, то таке право на включення зберігається за нею протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Щодо питань б), в), ґ), д)

У разі, якщо придбані з ПДВ товари/послуги, призначені виключно для використання в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю, то Благодійна організація (платник ПДВ) зобов’язана визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, зокрема на дату придбання таких товарів/послуг, та незалежно від того, чи зведено Меморіально-музейний комплекс «Бабин Яр» та/або почалися здійснюватися оподатковувані ПДВ операції з постачання товарів/послуг, чи ні, та скласти зведену податкову накладну, яку зареєструвати в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

У разі, якщо придбані з ПДВ товари/послуги, які були призначені для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю, то Благодійна організація (платник ПДВ) зобов’язана визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, зокрема на дату початку фактичного використання таких товарів/послуг, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону № 996, та скласти зведену податкову накладну, яку зареєструвати в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

У разі, якщо фактично придбані з ПДВ товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних П7ТВ і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то Благодійна організація (платник ПДВ) на дату їх початку використання у таких операціях зобов’язана визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в неоподатковуваних операціях, за правилами, встановленими статтею 199 розділу V ПКУ.

При цьому, виходячи із положень пункту 199.2 статті 199 розділу V ПКУ, частка використання товарів/послуг в неоподатковуваних операціях обчислюється в порядку, аналогічному для визначення частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях, а саме, як відношення обсягів з постачання неоподатковуваних ПДВ операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік.

Оскільки сумою часток використання товарів/послуг в оподатковуваних та в неоподатковуваних операціях є одиниця, а якщо обчислювати ці частки у відсотках, то 100 відс. (пунктом 199.2 статті 199 розділу V ПКУ встановлено, що визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року), саме таким чином і здійснюється розрахунок таких часток в додатку 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ:

— графа 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ «Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях» обчислюється як співвідношення у відсотках обсягу оподатковуваних операцій (графа 5 таблиці 1 додатка 7 (Д7) податкової декларації з ПДВ) до загального обсягу постачання (графа 4 таблиці 1 додатка 7 (Д7) податкової декларації з ПДВ);

— графа 7 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ «Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях» обчислюється як різниця між 100 відс. і значенням графи 6 таблиці 1 додатку 7 (Д7) податкової декларації з ПДВ.

Разом з цим інформуємо, що детальні роз’яснення щодо практичного застосування положень статті 199 розділу V ПКУ викладено у листі ДФС від 12.01.2017 № 599/7/99-99-15-03-02-17.

Зазначений лист Благодійна організація (платник ПДВ) може використовувати у своїй діяльності.

Щодо питання г)    

Визначення частки використання товарів/послуг в неоподатковуваних операціях на підставі прогнозованих платником податку даних (показників) чинним законодавством не передбачено.

Щодо питання е)

Сума від’ємного значення податку може бути задекларована до бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податку (за відповідною заявою платника податку), за умови, що суми ПДВ, з яких було сформовано таку суму від’ємного значення податку, сплачені постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України.

При цьому, у разі декларування суми ПДВ до бюджетного відшкодування, платник податку має право враховувати у складі задекларованої до бюджетного відшкодування суми ПДВ залишок від’ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від сплину термінів позовної давності (1095 днів), у випадку коли суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.

Щодо питання є)

Розмір обсягу оподатковуваних ПДВ операцій не впливає на загальновстановлені правила оподаткування ПДВ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).