Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.12.2019 р. № 2044/Я/99-00-04-07-03-14/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення щодо окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі — Порядок № 1588).

Відповідно до п. 4.8 розділу IV Порядку № 1588 облік іноземних юридичних осіб - виконавців проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (далі — виконавці), зареєстрованих Мінекономрозвитку, здійснюється шляхом внесення відповідних записів та відміток до Єдиного банку даних юридичних осіб та реєстру платників податків - нерезидентів.

Взяття на облік виконавця здійснюється контролюючим органом за адресою виконавця із присвоєнням податкового номера.
У разі отримання від Мінекономрозвитку інформації про наявність податкових пільг, передбачених законодавством та міжнародними договорами України в рамках реалізації проектів (програм), до реєстру платників податків - нерезидентів вноситься ознака «має право на податкові пільги». Якщо виконавець звільнений від сплати всіх видів податків на території України, такий виконавець обліковується в контролюючих органах з ознакою «не є платником податків».

Не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік виконавця контролюючий орган надсилає виконавцю лист-повідомлення про взяття на облік із зазначенням податкового номера.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України — це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім доходів, визначених пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, а також крім доходів, визначених пп. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

При цьому платник податку зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) встановлено ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до Кодексу.

Згідно з п. 49.1 ст. 49 Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу встановлено, що фізична особа до 01 травня року, що настає за звітним, подає річну податкову декларацію, в якій зазначає отриманий дохід.

При цьому фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суми податкових зобов’язань, зазначені в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464 страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа — фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. З частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Враховуючи викладене, у разі якщо дохід, отримується фізичною особою - резидентом з джерел за межами України, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому юридична особа - нерезидент, акредитована виконавцем міжнародної технічної допомоги не є платником єдиного внеску за працівників - громадян України.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, кожний конкретний випадок слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються порушеного питання.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.