Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.12.2019 р. № 2038/ФОП/26-15-33-18-12-ІПК

Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі — ПКУ), розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування спрощеної системи оподаткування та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 42, 43 Господарського кодексу України підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право вільно вибирати види підприємницької діяльності без обмежень, самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

При цьому особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV ПКУ.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 грн. (пп. З п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 ПКУ).

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб'єктів господарювання, зокрема фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку першої - третьої груп.

Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з організації, проведення гастрольних заходів (пп. 10 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Законом України від 10.07.2003 № 1115-ІV "Про гастрольні заходи в Україні" визначено, що гастрольні заходи — це видовищні заходи (фестивалі, концерти, вистави, лекційно-концертні, розважальні програми, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу "Луна-парк" тощо) закладів, підприємств, організацій культури, творчих колективів, у тому числі тимчасових, окремих виконавців за межами їх стаціонарних сценічних майданчиків.

Гастрольні заходи, за винятком благодійних гастрольних заходів, проводяться з метою отримання доходів.

Стаціонарним сценічним майданчиком вважається сценічний майданчик, який належить закладу, підприємству чи організації культури, творчому колективу, виконавцю на правах власності або регулярно використовується ним не менше одного року на підставі інших цивільно-правових угод.

Організаторами гастрольних заходів є суб'єкти господарювання, що займаються організацією гастрольних заходів на території України і статутними документами яких передбачено таку діяльність.

Відповідно до п. З постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 35 «Про затвердження Порядку організації та проведення гастрольних заходів» гастрольні заходи проводяться організаторами на підставі договорів, укладених відповідно до закону з гастролерами, власниками (уповноваженими ними органами чи особами) стаціонарних сценічних майданчиків та іншими підприємствами, установами та організаціями.

У разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовування спрощеної системи оподаткування, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, якому здійснювалися такі види діяльності (пп. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Окрім того, вказані фізичні особи - підприємці в податковій декларації платника єдиного податку додатково повинні відобразити окремо доходи, отримані від здійснення операцій, які не дають права на застосовування спрощеної системи оподаткування, та застосувати до них ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків (пп. З п. 293.4 ст. 293 ПКУ).

Враховуючи вищезазначене, не може бути платником єдиного податку фізична особа - підприємець, яка здійснює організацію, проведення гастрольних заходів.

Разом з цим, зауважуємо, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Контролюючі органи здійснюють свою діяльність в межах повноважень та функцій, визначених ст. 19-1 ПКУ та Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227.

Пунктом 19-1 ст. 19-1 ПКУ передбачено, що контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, встановлених ПКУ, своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності, а також надають індивідуальні податкові консультації відповідно до норм ПКУ.

Таким чином, ПКУ не містить норм, які регулюють питання, порушене у запиті щодо застосування законодавства, що регулює гастрольну діяльність.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.