Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.12.2019 р. № 2211/6/99-00-04-02-05-15/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит [....] (далі - Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства щодо необхідності подання електронних документів в порядку ст. 230 Кодексу та не застосування відповідальності при наявності розбіжностей на 100 відс. встановлених ст. 233 Кодексу.

У своєму запиті Товариство зазначає, що зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального з 01.07.2019, є розпорядником акцизних складів, здійснює операції з пальним, на виконання ст. 230 Кодексу своєчасно зареєструвало всі акцизні склади в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі - СЕА РПСЕ), всіх розташованих на акцизних складах стаціонарних резервуарів введених в експлуатацію, рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Протягом 2019 року Товариство у порядку встановленому главою 23 «Переробка на митній території» Митного кодексу України на підставі дозволу митного поста «Західний» Енергетичної митниці ДФС здійснює операції з придбання сировини для піролізу з поміщенням у митний режим «переробка на митній території», весь обсяг сировини для піролізу та частина продуктів переробка за кодами згідно з УКТ ЗЕД належать до переліку підакцизних товарів категорії «пальне», мають статус «іноземні товари» і їх обіг в зоні митного контролю здійснюється представниками митних органів, що перебувають на території Товариства. Обсяги пального, які поміщені в митний режим «переробка на митній території» мають статус іноземних товарів, акцизні накладні не складаються та не реєструються в ЄРАН та відповідно не відображаються у СЕА РПСЕ.

Крім цього, Товариство здійснює операції з придбання пального виключно для власного споживання в місцях роздрібної торгівлі, а також у постачальників, що не є виробниками пального в тарі місткістю до 5 літрів.

У своєму запиті Товариство запитує:

1. Щодо необхідності подання електронних документів в порядку ст. 230 Кодексу на іноземні товари, поміщені в митний режим «переробка на митній території», які зберігають статус іноземних товарів?

Платниками акцизного податку є, зокрема, але не виключно, особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Водночас звільняються від оподаткування операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану
вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: реімпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування, відмови на користь держави. У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов’язана обчислити та сплатити суму податкового зобов’язання.

У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога щодо здійснення заходів гарантування, така вимога встановлюється і для цілей акцизного податку.

Податок справляється, якщо в подальшому щодо таких товарів (продукції) виникають зобов’язання зі сплати податку на додану вартість (п.п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).

Продукти переробки, залишки (відходи), виготовлені (одержані) в процесі здійснення операцій з переробки іноземних товарів, мають статус іноземних товарів та вважаються такими, що поміщені у митний режим переробки на митній території (ч. 1 та ч.2 ст. 159 Митного кодексу України).

Митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 160 Митного кодексу України (ч. 1 ст. 160 Митного кодексу України).

Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, визначено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі- обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С (п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Кодексу).

Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Водночас, відповідно до п. 12 підрозділу 5 розділу XX Кодексу, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог Кодексу зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.07.2019;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.10.2019;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 01.01.2020.

Враховуючи вищенаведене, обов’язок передачі до ДПС даних про фактичні залишки пального та/або про обсяг обігу пального на таких акцизних складах виникає у розпорядників акцизних складів з дати, визначеної для обладнання акцизних складів    витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками.

2. Щодо необхідності подання електронних документів в порядку ст. 230 Кодексу на обсяги пального, придбаного в місцях роздрібної торгівлі в паливні баки, каністри, бочки, балони, а також придбаного у постачальників, що не є виробниками пального, в тарі місткістю до 5 літрів включно?

В зазначеній у п. 232.3 ст. 232 Кодексу формулі, за якою обчислюється обсяг пального, на же платник може зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування, враховуються, зокрема обсяги пального:

за отриманими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних, що підтверджено другим примірником такої акцизної накладної, зареєстрованим в Єдиному реєстрі акцизних накладних (які збільшують обсяг, що обчислюється за формулою);

за виданими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та розрахунками коригування до таких акцизних накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних (які зменшують обсяг, що обчислюється за формулою).

Крім того, пунктом 232.3 ст. 232 Кодексу визначено, що в СЕА РПСЕ зміна показника ƩАНаклОтр (тобто показника, який збільшує £АНакл обсяги пального, на яке платник має право зареєструвати акцизні накладні та/або
розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних) не відбувається на обсяги пального, що реалізується з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, платнику податку - отримувачу пального.

Отже у СЕА РПСЕ показник ƩАНаклОтр формується без обсягів пального отриманого Товариством з місць роздрібної торгівлі у паливний бак транспортного засобу для власного споживання.

Крім цього не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території Уіфаїни, зокрема, але не виключно у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 212 Кодексу).

Відповідно до п.п. 18 п. 2 розділу II Формату даних та структури Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.01.2019 за № 4/32975 Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів -лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) містить інформацію, зокрема, але не виключно щодо обсягів залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, щодо добового обсягу отриманого та реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на акцизному складі (літри, приведені до температури 15°C), зокрема: обсягу залишку пального на акцизному складі на початок доби; обсягу залишку пального на акцизному складі на кінець доби; добового обсягу отриманого пального на акцизний склад та добового обсягу реалізованого пального з акцизного складу.

Таким чином обов’язок передачі до ДПС даних обсягів обігу пального не виникає у розпорядників акцизних складів з обсягів пального отриманих у паливні баки транспортних засобів Товариства з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки.

Інформація, що міститься в електронних документах для наповнення Реєстру та в Реєстрі, використовується посадовими особами контролюючих органів під час виконання ними функцій, передбачених п.п. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1 та абзацом першим п. 230.1 ст. 230 Кодексу (п. 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891).

3. Щодо відсутності порушень норм Кодексу та незастосування мір відповідальності до Товариства при наявності розбіжностей на 100 відс. в результаті зіставлення показників СЕА РПСЕ з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі?

Статтею 233 Кодексу передбачено запровадження зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового.

При зіставленні здійснюється порівняння показників із СЕА РПСЕ з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком), акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

При зіставленні допускаються розбіжності не більше ніж на 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, - не більше ніж на 15 відсотків) чи не більше ніж на 2 відсотки об’єму відповідного резервуара (п. 233.3 ст. 233 Кодексу).

Отже автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового здійснюється для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового (п. 233.1 ст. 233 Кодексу) та не передбачено застосування відповідальності у разі виявлення розбіжностей, тоді як результати зіставлення можуть бути використані контролюючим органом під час здійснення перевірки платників податків з питань дотримання вимог законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів та у разі виявлення порушень до таких платників можуть бути застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) встановлені Главою 11 «Відповідальність» Розділу II Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.