Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.12.2019 р. № 2201/ІПК/18-28-33-01-14

Головне управління ДПС у Сумській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло звернення щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє таке.

Статтею 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізацій прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.п. 6 п. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Пунктом 3 ст. 4 Закону № 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України (ст. 12 Закону № 5076).

Згідно з нормами п. п. 14.1.226 п. 14 .1 ст. 14 Кодексу самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність, за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно ст. 5 Закону № 2464 облік платників єдиного внеску ведеться відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі - Порядок № 1162).

Слід зазначити, Ви перебуваєте на обліку як платник єдиного внеску в контролюючому органі, відповідно поданої Вами заяви форми № 1- ЄСВ «Заява про взяття на облік платника єдиного внеску».

Разом з тим, повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску за формою 2 - ЄСВ (Додаток 2 до Порядку № 1162) Вами отримано під підпис особисто.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов' язаний визначити базу нарахування, але не більше від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Таким чином, Законом № 2464 обов'язок визначення бази нарахування єдиного внеску покладено на платників, вказаних у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, як тих, що отримують, так і тих, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.

Крім того, згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно - правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно - правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п'ята ст. 8 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Отже, платник єдиного внеску, визначений у ст. 4 Закону № 2464, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов' язаний визначити базу нарахування єдиного внеску та сплатити суму внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем.

Статтею 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що право на заняття адвокатською діяльністю може бути зупинено, в тому числі, у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

При цьому за адвокатом лишається право на поновлення права заняття адвокатською діяльністю - для поновлення також необхідно подати відповідну заяву до ради адвокатів регіону.

Зупинення здійснення адвокатської діяльності адвокатом шляхом подання відповідної заяви до Ради адвокатів регіону не звільняє такого адвоката від обов’язку сплачувати єдиний внесок.

Для того, аби не сплачувати єдиний внесок, такому адвокату необхідно знятись з обліку у контролюючих органах та виключити дані з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування як самозайнятої особи.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених, зокрема в п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755), здійснюється відповідно до ст. 5 Закону № 2464 і розд. V Порядку № 1162.

Згідно з п. 1 розд. V Порядку № 1162 у разі прийняття особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, рішення про припинення такої діяльності, платник єдиного внеску зобов’язаний у десятиденний строк з дня прийняття рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ згідно з додатком 5 до Порядку № 1162 та копію розпорядчого документа про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи.

Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідно реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Для здійснення заходів щодо зняття з обліку як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, необхідно особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем обліку такого платника заяву за ф. № 8-ОПП, заяву за ф. № 7 - ЄСВ та документ, що підтверджує припинення здійснення індивідуальної діяльності фізичної особи.

Контролюючий орган повідомляє Пенсійний фонд України та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку у разі отримання від нього заяви.

Відповідні органи Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом 10 календарних днів з дня отримання інформації про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку надають відповідному контролюючому органу довідку про наявність або відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів за формою № 8-СК згідно з додатком 6 до Порядку № 1162 (п. 2 розд. V Порядку № 1162).

Отже, для звільнення від обов’язку по сплаті єдиного внеску недостатньо лише зупинити дію свідоцтва, що підтверджує право на здійснення адвокатської діяльності, необхідно також знятись з обліку у контролюючих органах як самозайнята особа, оскільки саме факт обліку у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, і є підставою для нарахування ЄCВ. При цьому необхідно пам’ятати, що виключенню підлягають також відомості з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Так, статтею 5 Закону № 2464 зазначено, що зняття з обліку осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, відбувається за заявами таких осіб після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

Після проведення остаточного розрахунку платником ЄВ контролюючий орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку. Датою зняття з обліку зазначених осіб є дата внесення запису до реєстру страхувальників (п. 5 розд. V Порядку № 1162).

Згідно з п. 6 розд. V Порядку № 1162, після зняття з обліку, особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, видається (надсилається) повідомлення про зняття з обліку платника ЄВ за формою № 10-ЄСВ згідно з додатком 8 до Порядку № 1162.

Водночас податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).