Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.12.2019 р. № 2199/6/99-00-04-02-06-15/ІПК

З урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист Товариства про надання податкової консультації з питань практичного застосування норм чинного законодавства і повідомляє таке.

У зверненні Товариство, зазначило, що здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива за допомогою смарт-карт на пальне.

Фактично передача пального постачальниками здійснюється безпосередньо покупцям шляхом заправки транспортних засобів покупця за умови пред’явлення смарт-карти, без проміжної передачі пального Товариством, однак факт отримання пального Товариством та подальшої його передачі покупцям фіксується у видаткових накладних.

Реалізацію палива іншим підприємствам Товариство здійснює на підставі Договорів купівлі-продажу з використанням смарт-карток. За умовами договорів Товариство передає смарт-картки своїх постачальників покупцям.

Фізичний відпуск товару, тобто його реалізація покупцям (кінцевим споживачам), здійснюється на АЗС при пред’явленні смарт-карт.

Фактично фізичний відпуск пального покупцям відбувається на АЗС, які входять до кола обслуговування АЗС постачальників Товариства. Механізм реалізації Товариством не передбачає конкретних місць торгівлі.

Товариство передає своїм покупцям смарт-картки за якими покупці можуть отримати пальне на будь-якій АЗС із мережі постачальників Товариства.

Вибір такої АЗС залишається на розсуд покупця.

Товариство не здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-відвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та не має документів, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, іцо відносяться до акцизного складу.

Товариство зареєстровано платником акцизного податку, проте у своїй господарській діяльності фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального не здійснює. Товариство отримало ліцензію на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі.

Акцизні склади Товариство не реєструвало так як не здійснює виробництво, оброблення,(перероблення), змішування, розлив, навантаження-відвантаження. зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та не має документів, що
підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Власних автозаправних колонок, місць та резервуарів для зберігання та відвантаження пального, та інших об’єктів, які можуть розцінюватись як акцизний склад Товариство не має.

Всі операції з пальним здійснюють власники чи користувачі саме АЗС, на яких здійснюється фактичний відпуск палива.

З огляду на вищевикладене, Товариство запитує:

1. Чи зобов’язане воно бути платником акцизного податку?

2. Чи підпадає воно під визначення «розпорядника акцизного складу»?

3. Чи потрібно йому реєструвати акцизний склад, якщо фактично відпуск здійснюється з автозаправних станцій постачальника?

Якщо так, то що саме реєструвати Товариству в якості акцизного складу та як здійснити таку реєстрацію?

4. Чи повинно Товариство складати та реєструвати акцизні накладні під час здійснення продажу пального з використанням смарт-карток Покупця?

5. Хто саме під час фактичного відпуску пального на АЗС пред’явникам смарт-карток на пальне повинен скласти та зареєструвати акцизну накладну (Товариство, власник АЗС (постачальник)?

До питань 1, 4 та 5.

Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (п.п. 14.1.141і п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, зокрема, що реалізація пального для цілей розд. VI «Акцизний податок» Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Разом з цим п. 44.1 ст. 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зЬбов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до абзацу першого п. 231.1 ст. 231 Кодексу платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄР АН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України. Міністерства транспорту та зв’язку України.

Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій, відповідно надати грунтовну відповідь на порушені питання не видається за можливе.

Якщо з первинних документів Товариства випливає, що смарт-картка на пальне лише підтверджує право отримання на АЗС пального особою, яка його придбаває та не засвідчує фізичну передачу пального і при цьому договором передбачено передачу/реалізацію смарт-карток, як торгівельної послуги на отримання палива, то такі операції не є реалізацією пального у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно за такими операціями у Товариства не виникатиме обов’язку реєструватись платником акцизного податку, а також складання та реєстрації акцизних накладних.

У такому випадку акцизні накладні повинні складатися суб’єктом роздрібної торгівлі (АЗС) та реєструватися у порядку визначеному статтею 231 Кодексу.

Однак, якщо за даними первинних документів, Товариство здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію палива за допомогою смарт-карток на пальне, які отримуються та/або передаються/реалізуються як доповнення до видаткових накладних на паливо, то у цьому випадку у нього виникає обов’язок реєстрації платником акцизного податку та складання акцизної накладної за кожним кодом товарної підкатегорїї згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального і реєстрації її в ЄРАН.

До питань 2 та 3.

Відповідно до п.п. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Кодексу, акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі -приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території Уіфаїни, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження- розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - зокрема, суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Згідно п. 230.1 ст. 230 Кодексу акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

У випадку, якщо Товариство не здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та не має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу, воно не буде вважатися розпорядником акцизного складу відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, а отже не повинно реєструвати акцизні склади.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.