Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.12.2019 р. № 2186/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкових накладних та розрахунків коригування і віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та, керуючись статтею 52 Податкового кодекс у України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, за операцією з постачання послуг (виконаю я робіт) постачальником було складено:

на дату перерахування попередньої оплати у розмірі 10 відсотків в д вартості робіт (дата 1) - податкову накладну 1 на суму такої попередньої оплати;

на дату складання документу, що засвідчує факт виконання робіт у повному обсязі (100 відсотків) (дата 2) - податкову накладну 2, але не на суму у різниці між повною вартістю робіт та сумою отриманої попередньої оплати, на яку повинна була складатися податкова накладна (тобто на 90 відсотк и вартості робіт), а на меншу суму, яка становить лише. 70 відсотків вартості робіт;

на дату виявлення помилки (дата 3) - розрахунок коригування до податкової накладної 2, яким збільшено податкові зобов’язання на суму різниці між вартістю 90 відсотків робіт, виходячи з якої мала бути складена податкова накладна 2, і сумою, фактично зазначеною у такій податков й накладній 2, вказавши код причини коригування, 102 «Зміна кількості».

Усі такі податкові накладні та розрахунок коригування зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону Україн і, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платнщсс м особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

При цьому пунктом 201.7 статті 201 ПКУ передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (пункт 192.1 статті 192 ПКУ).

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 ПКУ, згідно з пунктом 198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкові, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітногз періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів і а незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;        

дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПКУ).

З урахуванням вищезазначеного, а також норм пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201. , 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ податкова накладна за операцією з постачань я товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, на дату виникнення податкових зобов’язань та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснев о перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачань я яких буде здійснено у майбутніх звітних періодах.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платник и податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджені х документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Щодо питання 1

За здійсненими операціями постачальник на дату 2 повинен був скластя податкову накладну на суму різниці між повною вартістю робіт та сумою отриманої попередньої оплати, а саме на суму, яка відповідає 90 відсоткі в вартості робіт.

Отже податкова накладна 2, складена на меншу суму (на суму, яка становить лише 70 відсотків вартості робіт), була складена платником з порушенням норм ПКУ.

У даному випадку постачальнику необхідно було виправити помилку наступним чином:

1) скласти на дату виявлення помилки розрахунок коригування до податкової накладної 2, у якому вивести в нуль показники цієї податкове ї накладної;

2) скласти датою виникнення податкових зобов’язань (у даній ситуації -датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг) нову податкову накладну на суму різниці між повною вартістю робіт та сумою отриманої попередньої оплати, а саме на суму, яка відповідає 90 відсотків вартості робіт (далі - податкова накладна 3).

Щодо питання 2

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку - покупця товарів/послуг на підставі складеної і дотриманням норм податкового законодавства податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН.

Дані, зазначені у такій податковій накладній, мають відповідати первинним документам, складеним за операцією.

У ситуації, описаній у зверненні, податкова накладна 2 та розрахунок коригування до неї не відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складені з порушенням норм ПКУ, а тому не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у них, до податкового кредиту.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись і виключно платником податків, якому надано таку консультацію.