Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.12.2019 р. № 2185/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку орендує у державногс підприємства нерухоме майно державної власності.

На дату підписання акту наданих послуг з оренди такого майна за травень (оплата орендних послуї платником податку - отримувачем ще не проводилась) державний підприємством було складено податкову накладну.

В подальшому платником податку - отримувачем було здійснено перерахування коштів постачальнику те при цьому в платіжних документах вказано призначення платежу «попередні оплата послуг оренди за червень-вересень», внаслідок чого постачальником ш всю суму такого платежу було складено та зареєстровано податкову накладну (далі - ПН № 2).

Отримувач звернувся до постачальника з проханням зарахувати частину попередньої оплати в рахунок заборгованості за послуга оренди за травень, однак постачальником розрахунок коригування до ПН №2 складено не було.

Відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України від 10 квітня 1992 року № 2269 «Про оренду державного та комунального майна» зі змінами тг доповненнями (далі - Закон № 2269) методика розрахунку орендної плати тг пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем балансоутримувачем визначаються для об’єктів, що перебувають у державнії власності, Кабінетом Міністрів України.

Методика розрахунку орендної плата та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем балансоутримувачем визначаються, зокрема, органами місцевого самоврядування (для об’єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об’єктів, що перебувають у державній власності.

Пунктом 17 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу (далі - Методика), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786, встановлено, зокрема, що у разі коли орендодавцем майна є державне підприємство, організація, орендна плата спрямовується:    .    

за окреме індивідуально визначене майно підприємства, організації (крім нерухомого) - підприємству, організації;

за цілісний майновий комплекс структурного підрозділу підприємства, організації, нерухоме майно - 70 відсотків орендної плати підприємству, організації, 30 відсотків - до державного бюджету.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податковий зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталась раніше (перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовнйка на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;    

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформленні митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що при здійсненн операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну і електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН у встановлений ПКУ термін та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ також визначено перелік обов’язкових реквізитів, які підлягають відображенню у податковій накладній, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок яі попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупців таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригуванню до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПО (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суми податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ податкові накладні, отримай з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, за операцією з надання послуг з оренди державного майна державне підприємство - орендодавець складає податкову накладну на всю суму орендної плати (попередньої оплати), яка підлягає розподілу між таким підприємством та державним бюджетом, незалежно від того, чи орендар сам буде розподіляти суму отриманої орендної плати чи всю суму орендної плати ним буде перераховано на поточний рахунок орендодавця.

Така податкова накладна повинна складатися на дату виникнення податкових зобов’язань (дату першої події) за операцією. У графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» такої податкової наїЬіадної має буті зазначена назва послуги, яка відповідає первинним (бухгалтерським документам, якими супроводжується відповідна операція.

Податкова накладна складена з дотриманням норм ПКУ, яка відповідає первинним (бухгалтерським документам, оформленим за операцією з постачання товарів/послуг, та зареєстрована в ЄРПН, для отримувача товарів/послуг є підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язан самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які передбачені ПКУ (у тому числі відповідність інформації, зазначеної в податковій накладній, даних бухгалтерського обліку такого платника податку).

Надання індивідуальної податкової консультації не передбачає оцінки правомірності відображення е податковому обліку господарських операцій платника податку.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.