Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.12.2019 р. № 2159/6/99-00-04-07-03-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Особливості укладання договору комісії визначено главою 69 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ).

Разом з тим, відповідно до ст.1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому комітент повинен виплатити комісіонеру плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (п. 1 ст. 1013 ЦКУ).

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ст. 1022 ЦКУ).

Однією із умов підтвердження перерахування транзитних коштів є виписка банку, а також документи, що свідчать про надання послуг, виконання робіт, зокрема: договір, акти виконаних робіт, тощо.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV ПКУ.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

— не використовують працю найманих осіб або кількість, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

— обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (до суми доходу за звітний період включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з п. 292.4 ст. 292 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами — доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Згідно з пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу
обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015  № 579 (далі — Порядок № 579).

У графах 2-6 книги обліку доходів (далі — Книга) щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до п. 293.2 та пп. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі (п. 6 Порядку № 579).

При цьому у графі 2 Книги зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги, а у графі 3 — сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати (п. 6 Порядку № 579).

Сума повернутих коштів, які відображаються у графі 3 Книги, враховується при визначенні скоригованої суми доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги (графа 4 Книги) та загальної суми доходу (графа 6 Книги).

Пунктом 5 Порядку № 579 визначено, що записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Дані Книг використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку (п. 8 Порядку № 579).

Враховуючи наведене, у разі отримання фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку коштів від надання послуг за договорами комісії у Книзі відображається вся сума, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, а при заповненні податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця до доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Пунктом 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон № 265) встановлено, що реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО) та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які належать відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Так, відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

При цьому норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Враховуючи викладене, фізичні особи - підприємці, у т. ч. які здійснюють продаж товарів за договорами комісії, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1000000 гривень, зобов'язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО з видачею в обов'язковому порядку розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції, або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

Разом з цим, для визначення граничного доходу, перевищення якого є обов’язковою умовою для застосування зазначеного категорією платників реєстраторів розрахункових операцій, а також для застосування відповідної групи єдиного податку фізична особа - підприємець - платник єдиного податку, яка здійснює діяльність за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами, зобов’язана враховувати суму отриманої винагороди повіреного (агента).

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.