Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.01.2020 р. № 64/6/99-00-04-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Фермерського господарства (далі — Господарство) щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства, пов’язаних із набуттям статусу платника єдиного податку четвертої групи, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) інформує.

Господарство повідомило, що за даними електронного кабінету обліковується заборгованість з ПДВ, яка підлягала сплаті на спеціальний рахунок платника спеціального режиму оподаткування, та запитує, чи вважається податковим боргом сума ПДВ, яка підлягала сплаті на спеціальний рахунок платника спеціального режиму оподаткування та чи може стати підставою для відмови у переході на спрощену систему оподаткування наявність зазначеної заборгованості.

Відповідно до пункту 4    пункту 291.4 статті 291 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і належать до четвертої групи єдиного податку.

Підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Кодексу визначено, що не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг — сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу (в редакції, що діяла до 01.01.2017) залежно від операцій, які здійснюють сільськогосподарські товаровиробники, позитивна різниця між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом звітного періоду зараховується у визначеному цією статтею розмірі до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємством - суб’єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Підпунктом 209.2.2 пункту 209.2 статті 209 Кодексу визначено, що кошти, зараховані на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті Кодексу, автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у відповідних розмірах на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб’єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг.

Зазначені суми коштів акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на таких рахунках у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (підпункт 209.2.3 пункту 209.2 статті 209 Кодексу).

Цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, повинні забезпечити Згідно з підпунктом 209.2.4 пункту 209.2 статті 209 Кодексу сільськогосподарські підприємства - суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені перерахування на їхні рахунки у системі електронного адміністрування податку, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на спеціальний рахунок, на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Пунктом 203.2 статті 203 Кодексу визначено, що сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Враховуючи зазначене, якщо сільськогосподарським підприємством у строки, встановлені статтею 203 Кодексу, не перераховано з поточного рахунка на спеціальний рахунок суму податкового зобов’язання з податку на доданку вартість, то відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу ця сума є податковим боргом та підставою для відмови у переході на спрощену систему оподаткування.

Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу встановлено, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.