Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.01.2020 р. № 23/ІПК/04-36-04-01-16

Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області розглянуло запит Товариства щодо подання звітності та сплати податків платником, внесеним до Реєстру великих платників податків, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі — ПКУ), повідомляє.

Щодо подання звітності та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок).

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачено ст. 168 Кодексу, відповідно до якої податок, утриманий із доходів платників податків, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі — БКУ).

Частиною другою ст. 64 БКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного абзацом п’ятим частини другої ст. 64 БКУ), який сплачується податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента — юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку на доходи фізичних осіб, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

При цьому згідно з п. 63.3 ст. 63 Кодексу платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Таким чином, якщо юридична особа — великий платник податків, місцезнаходження якого не в межах населених пунктів, де розташовані офіси великих платників податків, то в таких випадках податок на доходи фізичних осіб перераховується на бюджетні рахунки, відкриті у органах казначейства за місцезнаходженням платника податків.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Статтею 29 БКУ визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України, зокрема доходи бюджету, за винятком тих, що згідно зі статтями 64, 66, 69 та 71 БКУ закріплені за місцевими бюджетами (п. 29.1 ст. 29 БКУ).

При цьому військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу належить до доходів загального фонду Державного бюджету України (п. 29.2 ст. 29 БКУ).

Таким чином, юридична особа після взяття на облік за новим місцем обліку перераховує військовий збір до державного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України для управління Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до п. 4 частини другої статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464) платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, встановлено, що звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік як платника єдиного внеску у контролюючих органах.

Отже, великий платник податків сплачує та подає звітність з єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку як платника єдиного внеску.

Щодо подання податкової декларації та сплати податку на прибуток підприємств Великий платник податків, щодо якого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийнято рішення про переведення на  обліку контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, чи інший контролюючий орган, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов’язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов’язки, передбачені ПКУ, за новим місцем обліку (абзац сьомий п. 64.7 ст. 67 Кодексу).

Отже, сплата податку на прибуток підприємств здійснюється за місцезнаходженням платника на бюджетні рахунки, відкриті на рівні головних управлінь Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області з відомчою ознакою «99».

Податкова звітність з податку на прибуток великими платниками податків подається за новим місцем обліку з дати переходу до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС.

Щодо подання податкової звітності та сплати ПДВ.

Пунктом 49.1 ст. 49 розділу II ПКУ передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Порядок надання звітності, нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДВ до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статті 203 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 розділу V ПКУ податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 ст. 203 розділу V ПКУ для подання податкової декларації.

Тобто декларація з ПДВ за грудень попереднього року подається до 20 січня поточного року, а сплата податку здійснюється протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання такої декларації.

Враховуючи зазначене, платник податків, який з 1 січня поточного року обліковується у контролюючому органі, що здійснює супроводження ВПП, подає звітність та сплачує зобов’язання з ПДВ за грудень попереднього року за новим основним місцем обліку.

Щодо подання податкової декларації та сплати екологічного податку та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Відповідно до п. 257.1 ст. 257 Кодексу базовий податковий період для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.

Платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України до закінчення граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, подає до відповідного контролюючого органу податкову декларацію за місцем податкової реєстрації (п. 257.3 ст. 257 Кодексу).

Пунктом 257.5 ст. 257 Кодексу встановлено, що сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Враховуючи зазначене, додаток 4 -1 до Податкової декларації з рентної плати за грудень 2019 року подається за основним місцем реєстрації платника.

Пунктом 250.2 ст. 250 Кодексу визначено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

— за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах — за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

— за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк — за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом (п. 250.5 ст. 250 Кодексу).

Платники податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, перераховують суми податку до державного бюджету, які використовуються відповідно до Закону України від 30 червня 1995 року № 255/95-ВР «Про поводження з радіоактивними відходами» та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

За рішенням платника податку сума податку може сплачуватися щомісяця в розмірі однієї третьої частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду (п. 250.6 ст.250 Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, великий платник податків подає звітність та сплачує екологічний податок:

— за здійснення викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, у межах населеного пункту місцезнаходження територіальних управлінь Офісу великих платників податків ДПС — до територіального управління Офісу великих платників податків ДПС такого міста;

— за здійснення викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, за межами населених пунктів територіальних управлінь Офісу великих платників податків ДПС — до контролюючого органу за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

— за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк — до Офісу великих платників податків ДПС.

При цьому, якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку, зокрема підприємства, якому в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій (п. 250.8 ст. 250 Кодексу).

Щодо подання податкової декларації та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у т.ч. і плати за землю

Взяття на облік у контролюючих органах, у тому числі й в частині місця розташування (населеного пункту) нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, регулюється Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року № 1588 (далі — Порядок № 1588).

Зокрема, п. 1.4 розділу І Порядку № 1588 визначено, що об’єкти, які розташовані у різних населених пунктах, підлягають взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб або рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Підпунктом 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Кодексу встановлено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Пунктом 286.2 ст. 286 Кодексу передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Таким чином, після включення платника податків до Реєстру, об’єкти нерухомого майна та плати за землю, які розташовані поза межами населених пунктів територіальних управлінь Офісу великих платників податків ДПС (далі — Офіс BПП), обліковуються відповідно до вимог пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266, п. 286.2 ст. 286 Кодексу за їх місцезнаходженням, і таке місцезнаходження згідно з Порядком № 1588 вважається неосновним.

Податкова звітність за об’єкти нерухомого майна та плати за землю, що розташовані у межах населеного пункту місцезнаходження територіальних управлінь Офісу ВПП, подається до територіального управління Офісу ВПП такого міста.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плата за землю сплачується до органу місцевого самоврядування за місцем подачі відповідної податкової звітності.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.