Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.01.2020 р. № 56/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо віднесення ціни на електричну енергію та/або природний газ з метою врегулювання небалансів електричної енергії та/або природного газу до категорії цін на товари, які підлягають державному регулюванню, для цілей визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з постачання (продажу) такої електричної енергії та/або природного газу і, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулюються Законом України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (далі — Закон № 5007).

Відповідно до пунктів 1 і 2 статті 12 Закону № 5007 державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

При цьому державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Згідно зі статтею 13 Закону № 5007 державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, зокрема, шляхом:

1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання:

— фіксованих цін;

— граничних цін;

— граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);

— граничних нормативів рентабельності;

— розміру постачальницької винагороди;

— розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);

2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Відповідно до підпунктів 1 і 5 пункту 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014
року № 715/2014 (далі — Положення № 715/2014), одним із основних завдань НКРЕКП, як державного колегіального органу, є:
— державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ;

— забезпечення проведення цінової і тарифної політики, зокрема у сфері електроенергетики та нафтогазовому комплексі, а також сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін.

При цьому згідно з підпунктом 7 пункту 4 Положення № 715/2014 НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань установлює, зокрема:

— ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання;

—  ціни на товарний природний газ власного видобутку для суб'єктів, визначених законом;

— роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення;

—  граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання;

— граничні рівні цін на природний газ для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню і релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води);

— тарифи на транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ магістральними та розподільними трубопроводами;

— тарифи на постачання природного газу та газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом;

— тарифи на закачування, зберігання та відбір природного газу, газу (метану) вугільних родовищ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком:

— товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

— газу, який постачається для потреб населення.

Враховуючи викладене, для операцій з постачання (продажу) електричної енергії та/або природного газу з метою врегулювання небалансів електричної енергії та/або природного газу, ціни на які на дату їх постачання визначаються з урахуванням порядків (методик) формування цін і тарифів, затверджених НКРЕКП, база оподаткування ПДВ визначатиметься, виходячи з договірної (контрактної) вартості такої електричної енергії та/або природного газу без урахування ціни їх придбання.

При цьому, у разі виникнення небалансів продаж електричної енергії та/або природного газу для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як окремі операції, які у розумінні підпунктів 14.1.191 і 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 статті 14 розділу І та статті 185 розділу V ПКУ підпадають під визначення операцій з постачання товарів, що є об’єктом оподаткування ПДВ.

З метою уникнення неоднозначного трактування норм чинного законодавства, які регулюють порушене у зверненні питання, та підтвердження позиції щодо віднесення ціни на електричну енергію та/або природний газ з метою врегулювання небалансів електричної енергії та/або природного газу до категорії цін на товари, які підлягають державному регулюванню, рекомендуємо звернутися до НКРЕКП, як до державного колегіального органу, одним із основних завдань якого є забезпечення проведення цінової і тарифної політики, зокрема у сфері електроенергетики та нафтогазовому комплексі.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).