Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.01.2020 р. № 62/П/16-31-33-02-16/ІПК

Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі  — ПКУ) розглянуло запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі  — єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі  — Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Дія інших нормативно - правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить цьому Закону (пункт 1 статті 2 Закону № 2464).

Згідно зі статтею 5 Закону № 2464 облік платників єдиного внеску, ведеться відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162.

Платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність з єдиного внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначені законодавством (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі  — Порядок №435), який є обов'язковим для виконання платниками.

Так, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подавати самі за себе звіт незалежно від того, чи ведуть вони таку діяльність (пункт 13 розділ) 2 Порядку № 435).

На виконання зазначених положень законодавства Вами за 2017 рік подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску згідно з табл. З додатку 5 Порядку № 435, в якому вказана відповідна сума доходу, на яку нараховано єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464, у разі якщо платник єдиного внеску, визначений пунктом 5 частини першої статті 4  Закону № 2464, не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, він зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, базу нарахування єдиного внеску зобов’язані визначати платники, вказані у пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, як ті, що отримують, так і ті, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.
З 01 січня 2018 року Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у пункті 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 для бази нарахування єдиного внеску змінено період (рік на квартал).

Водночас, відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (частина п'ята статті 8 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).

Отже, платник єдиного внеску визначений у пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

Одночасно повідомляємо, що рішення суду, яке вказане у Вашому зверненні, стосується конкретного платника та прийняте з врахуванням фактичних обставин, що стосуються справи.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.