Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.01.2020 р. № 74/6/99-00-08-01-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула лист Товариства з обмеженою відповідальністю, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі  — Кодекс) повідомляє.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податкове повідомлення-рішення — письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням  яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до абзацу 2 пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з підпунктом 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Кодексу, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

За змістом пункту 60.4 статті 60 Кодексу, у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Абзацом четвертим пункту 56.18 статті 56 Кодексу передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З дня набрання законної сили судовим рішенням про оскарження податкового повідомлення-рішення, податкове зобов'язання (частина податкового зобов'язання) стає узгодженим, а у платника податку виникає податковий обов'язок самостійно погасити узгоджену суму, протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, податкове повідомлення-рішення, сума податкового зобов'язання, за яким є зменшеною за рішенням суду, що набрало законної сили, вважається відкликаним, а податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, є податковим повідомленням-рішенням, що складається на виконання вимог законодавства у зв'язку зі зменшенням судом суми податкового зобов'язання і не містить в собі нових підстав для визначення податкового зобов'язання.

Враховуючи зазначене, положення статті 102 Кодексу до винесення податкових повідомлень-рішень у даному випадку не застосовується.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за № 817/3392/15 від 15.05.2018.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджено наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року № 1204 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 р. за № 124/28254.

Інформуємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби.

Звертаємо увагу, у зв’язку з прийняттям Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 1 січня 2017 року та яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме п. 8 розділу І Закону № 1797 доповнено Кодекс статтею 19-1 та викладено в новій редакції п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, яким визначено перелік функцій державних податкових інспекцій , а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.