Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.01.2020 р. № 95/6/99-00-04-01-02-06/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі —  Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо отримання Індивідуальної податкової консультації та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцию та законами України.

У зверненні Товариство проінформувало, що провадить діяльність з переробки газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (газ нафтовий скраплений) та його подальшу реалізацію.

З урахуванням викладеного, Товариство просить надати консультацію щодо наступних питань:

1. Чи існує розроблений програмний продукт, що забезпечує передачу фактичних показників з витратомірів-лічильників (далі  — витратомірів), встановлених на акцизних складах, безпосередньо до Довідки 2, форма якої затверджена Наказом Мінфіну № 944 від 27.11.2018 року (без обробки таких даних Розпорядником акцизного складу)?

2. Яким чином повинна здійснюватися передача фактичних показників з витратомірів для формування Довідки 2, форма якої затверджена Наказом Мінфіну № 944 від 27.11.2018 року, у разі відсутності розробленого програмного продукту?

3. У разі відсутності розробленого програмного продукту, чи може розпорядник акцизного складу за допомогою власного ліцензованого програмного забезпечення  приводити фактичні показники реалізованого підакцизного пального, отримані на власні електронні засоби зв'язку з власного сертифікованого ДП "Укрметртестстандарт" витратоміра, до показників необхідних для формування Довідки 2, форма якої затверджена Наказом Мінфіну №944 від 27.11.2018 року (обсяги реалізованого пального у фактичних кілограмах перераховуються у літри, приведені до температури 15°С)?    

4. Які межі похибки допускаеться між даними витратоміра, встановленого в місці відпуску газу нафтового скрапленого, перерахованими у літри пального, приведені до температури 15°С (включені до Довідки 2), та даними визначеними розпорядником  акцизного складу в акцизних закладних, зареєстрованих в СЕАРП, після фізичного відпуску пального (газу нафтового скрапленого)?

5. Чи повинен суб'єкт господарювання  — розпорядник акцизного складу щодо виробництва, зберігання та реалізації пального (газ нафтовий скраплений), реєструвати акцизний склад на зберігання пального (дизельне пальне) для власного споживання, за умови якщо місткість належних йому ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання дизельного пального становить не більше 200 кубічних метрів, суб'єкт господарювання придбає протягом календарного року дизельне пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів, використовує дизельне пальне,виключно для потреб власного споживання та якщо:    

А) дизельне пальне буде зберігатися на території акцизного складу зазначеного суб'єкта господарювання, де провадиться діяльність, що передбачає повний технологічний цикл із переробки газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини) в готову підакцизну продукцію (газ нафтовий скраплений) та його подальшу реалізацію.

Б) дизельне пальне буде зберігатися на територїї, яка знаходиться в користуванні у зазначеного суб'єкта господарювання (не територія акцизного складу, де провадиться діяльність, що передбачає повний технологічний цикл із переробки газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини) в готову підакцизну продукцію (газ нафтовий скраплений) та його подальша реалізація).

До питань 1, 2, З

Відповідно до абзацу першого підпункту 230.1.4 пункту 230.1 статті 130 Кодексу порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів та рівнемІрів-лічильників (далі  — рівнемірів) рівня пального у резервуарі (далі  — Реєстр), передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 Урядом постановлено ДФС забезпечити створення та ведення Реєстру за рахунок коштів, передбачених на функціонування зазначеного Реєстру.

Пунктом 3 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів і рівнемірів рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів затвердженого постаново Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року №891 (далі  — Порядок № 891) визначено, шо адміністратором та держателем Реєстру с контролюючий орган, який забезпечує:

—  створення програмного продукту, що забезпечує функціонування Реєстру, приймання від розпорядників акцизних складів електронних документів для наповнення Реєстру, обробку електронних документів для наповненні Реєстру та перенесення з них даних до Реєстру, збереження даних, що містяться в Реєстрі;

—  захист інформації, що міститься в Реєстрі, в установленому законодавством порядку.

Формат даних та структура Реєстру, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944 (далі  — наказ Мінфіну № 944).

Пунктом 2 наказу Мінфіну № 944 передбачено, що файли електронних форм довідок розробляються адміністратором Реєстру, Розроблення файлів електронних форм документів та кодування відповідних полів документів здійснюються у форматі Adobe Portable Document Format (PDF) та у XML-форматі із застосуванням схем контролю XML-документі в (XML-Schema) відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 29 листопада 2013 року № 729 «Про затвердження Формату (стандарту) електронного документа звітності суб'єктів господарювання та Опису довідників, що публікуються з Форматом (стандартом) електронного документа звітності суб'єктів господарювання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 лютого 2014 року за № 243/25020.

Так, на виконання пункту 3 Порядку № 891 І пункту 2 наказу Мінфіну № 944 ДПС розроблено програмне забезпечення для створення та ведення Реєстру, яке надає безкоштовну можливість платникам податків подавати до контролюючого органу Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі (електронні документи за формами JF0210301, JF0200401 ) засобами ITC «Електронний кабінет» та ITC «Єдине вікно подання електронної звітності».

Для заповнення та передачі електронних документів платники податків можуть використовувати програмне забезпечення, яке забезпечує формування вихідних файлів у форматі та за структурою, передбачених для електронних документів за формами JF0210301, JF0200401.

Електронні формати та ХSD-схеми електронних документів за формами JF0210301, JF0200401 розміщенні на офіційному веб-порталі ДПС (Головна/Електронні форми документів/Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів).

Враховуючи викладене, підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі передаються платниками податку до Реєстру за допомогою програмного забезпечення, яке забезпечує формування вихідних файлів у форматі та за структурою, передбачених для електронних документів за формами JF0210301, JF0200401, яке розмішене на офіційному веб-порталі ДПС.

До питання 4

Відповідно до пункту 233.1 статті 233 Кодексу для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеної на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового здійснюється автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі  — зіставлення).

Згідно з пунктом 233.3 статті 233 Кодексу При зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального (далі  — СЕАРП) та спирту етилового з показниками Реєстру щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком), акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

При зіставленні допускаються розбіжності не більше ніж на 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з буганом), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку,  — не більше ніж на 15 відсотків) чи не більше ніж на 2 відсотки об'єму відповідного резервуара.

До питання 5

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу акцизний —  це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність, шляхом вироблення, оброблення і перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є паливним акцизним складом:

—  приміщення або територія. на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розваштаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території, отримує протягом календарного року пальне з обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам (пп. "б");

—  приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам (пп. "в");

—  паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо на транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої (пп. "г").

Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу розпорядником паливного акцизного складу є, зокрема суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Згідно з пунктом 230.1 статті 230 Кодексу акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.

Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри та рівнеміри у розрізі акцизних складів —  в Реєстрі;

б) усі акцизні склади в СЕАРП.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів, рівнемірів та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.