Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.12.2017 р. № 2932/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про єдиний податок для платників третьої групи

Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо визначення бази оподаткування єдиним податком платниками третьої групи, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відс., статутний капітал Товариства сформовано внаслідок реорганізації іншого підприємства шляхом його поділу на декілька товариств з виділенням майна (нежитлових приміщень та земельних ділянок), в подальшому на загальних зборах Товариства прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації. Товариство запитує про податкові зобов’язання, які виникають у нього у разі повернення учаснику Товариства його внеску у статутний капітал, якщо ці основні засоби, які сформували статутний капітал Товариства, використовувалися Товариством менше ніж 12 календарних місяців.

Об’єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок, згідно з п.292.1 ст.292 Кодексу вважається будь-який дохід, отриманий - протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 Кодексу. При цьому датою отримання доходу, вираженого у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, вважається дата отримання платником єдиного податку коштів (п.292.6 ст.292 Кодексу).

Платником єдиного податку дохід визначається на підставі даних обліку (спрощеного бухгалтерського обліку), який здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку (п.292.13 ст. 292, п.п.296.1.3 п.296.1 ст.296 Кодексу).

Статутний фонд Товариства сформовано внаслідок реорганізації іншого підприємства шляхом поділу на декілька товариств з виділенням майна (нежитлових приміщень та земельних ділянок) відповідно до участі кожного учасника. За своєю суттю таке виділення майна для новоутвореної особи є внеском у статутний капітал та є прямою фінансовою інвестицією, оскільки така господарська операція передбачає придбання корпоративних прав в обмін на внесене нерухоме майно (частина «б» п.п. 14.1.81. п.14.1 ст.14 Кодексу.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.99 за № 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Враховуючи зазначене, доходом юридичної особи — платника єдиного податку визнається все, що зумовлює зростання його капіталу (за винятком

зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства).

Відповідно до п.40 розд. 8 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561, об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.

Отже, повернення учаснику Товариства його внеску у статутний капітал у разі ліквідації Товариства не призводить до зростання власного капіталу Товариства, а, отже, до виникнення доходу, який би оподатковувався єдиним податком.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.