Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення щодо торгівлі пальним та повідомляє таке.
Товариство зазначило, що має ліцензію на право оптової торгівлі пальним та планує здійснювати роздрібну торгівлю пальним, у зв’язку з чим, виникла необхідність в отриманні індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Враховуючи викладене Товариство запитує:
1. Щодо можливості здійснювати оптову торгівлю пальним через паливороздавальні колонки, які виконують функції витратомірів-лічильників?
2. Щодо можливості зберігати придбане пальне у резервуарах і використовувати його на власні потреби, а саме для заправки власних або орендованих транспортних засобів за допомогою паливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників?
3. Щодо можливості зберігати пальне за договором його зберігання, якщо воно належить іншому суб’єкту господарювання (поклажодавцю), та відпускати таке пальне безпосередньо останньому або за його дорученням іншим особам за допомогою паливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників?
До питань 1 і 2.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі — Закон № 481).
Відповідно до абзацу п’ятдесят п’ятого частини першої статті 1 Закону № 481 зберігання пального — діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Згідно з абзацом п’ятдесят шостим частини першої статті 1 Закону № 481 оптова торгівля пальним — діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.
Водночас роздрібна торгівля пальним — діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів (абзац п’ятдесят сьомий частини першої статті 1 Закону № 481).
Отже, Законом № 481 визначено, що відпуск пального через паливороздавальні колонки здійснюється тільки при роздрібній торгівлі пальним.
Крім того, частиною двадцятою статті 15 Закону № 481 передбачено, що роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
До питання 3.
Абзацом двадцять другим частини другої статті 17 Закону № 481 передбачено, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі надання послуг із зберігання пального іншим суб’єктам господарювання та/або реалізації пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абзацу другого частини сорок першої статті 15 цього Закону в розмірі 500000 гривень.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |