Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.01.2020 р. № 125/6/99-00-07-03-03-06/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення Підприємства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань застосування окремих норм податкового законодавства та повідомляє.

У зверненні Підприємство зазначає, що в господарській діяльності використовує мазут паливний 100 за кодом УКТ ЗЕД 2710 19 64 00, який відповідає технічним умовам ДСТУ 4058-2001 (Паливо нафтове. Мазут. Технічні умови) та не входить до переліку підакцизних товарів відповідно до пп. 215 3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Разом з цим, зазначаємо, розглянувши документи, які додані до звернення Підприємства, в сертифікаті відповідності на продукцію не зазначено код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Одночасно повідомляємо, що згідно з пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу товар (продукція) «Паливо пічне побутове», яке класифікується зокрема за кодом 2710 19 64 00 згідно з УКТ ЗЕД, є пальним і належить до підакцизних товарів.

Для класифікації товарів в Україні використовують УКТ ЗЕД, який є товарною номенклатурою Митного тарифу України і затверджений Законом України «Про Митний тариф України».

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації, а саме:

— складу товару, способу його виготовлення, призначення, маркування, пакування тощо.

Зауважуємо, термін «паливо пічне побутове» в УКТ ЗЕД не визначений, тому зазначений товар класифікується серед інших товарів, які належать до важких дистилятів за визначеними кодами згідно з УКТ ЗЕД.

У той же час відповідно до положень Додаткової примітки 1 (f ) до групи 27 УКТ ЗЕД товарна підкатегорія 2710 19 64 00 включає, серед інших, рідке паливо (мазут), що за фізико-хімічними характеристиками (фракційний склад, вміст сірки тощо) відповідає вимогам товарної номенклатури.

Таким чином, різні види палив (в тому числі пічне побутове та мазут) відрізняються за своїми фізико-хімічними показниками, насамперед фракційним складом, в’язкістю, температурою спалаху, густиною тощо, які зазначені у чинній нормативно-технічній документації.

Віднесення нафтопродуктів до окремого виду палива можливе лише на підставі інформації про призначення товару, його фракційний склад та фізико-хімічні показники.

Зазначена інформація повинна бути підтверджена відповідними документами (сертифікатами аналізу, паспортами якості, висновками компетентної експертної установи тощо).

У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності інформації, зазначеної у паспорті якості/сертифікаті відповідності на товар, необхідно провести лабораторні дослідження зразків вказаного товару з метою його ідентифікації та підтвердження коду згідно з УКТ ЗЕД.

Враховуючи викладене, у випадку, коли Товариство придбає непідакцизний товар, що підтверджено відповідними документами, та у подальшому здійснює операції з його реалізації, за зазначеними операціями у Товариства не виникатиме об’єкта оподаткування акцизним податком.

Водночас, Товариство використовує товар, який класифікується за кодом 2710 19 64 00 згідно з УКТ ЗЕД, що входить до переліку підакцизних товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД наведеному у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 7,15 Кодексу, то Товариство при здійсненні операцій з реалізації даного товару зобов’язане зареєструватись платником акцизного податку та сплачувати акцизний податок за цими операціями.

При цьому об’єкт оподаткування акцизним податком виникатиме тільки у випадку перевищення обсягу реалізованого пального над обсягом отриманого пального від інших платників акцизного податку, з яких сплачено акцизний податок (пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

Разом з цим, надаємо відповіді на питання, зазначених Підприємством у зверненні:

1. Чи вважається пальне, що не входить до переліку підакцизних товарів відповідно до пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, пальним у розумінні пп. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

2. Чи вірно розуміє Платник, що пальним за пп. 14.1.141-1п. 14.1 ст. 14 Кодексу вважаються підакцизні товари, які зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу підакцизні товари (продукція) — товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з пп. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне — це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Ставки акцизного податку, за яким обчислюється акцизний податок при справлянні податку з цих товарів та перелік підакцизних товарів, що відповідають певним кодам товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД та їх описам згідно з УКТ ЗЕД, які є пальним, встановлені пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Таким чином, пальним в розумінні пп. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу вважаються підакцизні товари, які зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

3. Чи вірно розуміє Платник, що враховуючі використання у своїй господарській діяльності товару, що не входить до переліку підакцизних товарів відповідно до пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, зобов’язання до 01.07.2019 щодо реєстрації платника податку та реєстрації акцизних складів в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212, п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у Платника не виникає?

Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (пп. 212.1 15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
 

Згідно із пп. 14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу починаючи з 01.07.2019 під реалізацією пального розуміється будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

— до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам.

Відповідно до пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Відповідно до підрозділу 5 розділу XX Кодексу (абз.2 п.22) суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 01 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01 липня 2019 року.

З 01.07.2019 набрали чинності норми пп 14.1.6, 14.1.6-1, 14.1.224 та 14.1.224-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якими визначено поняття акцизних складів, акцизних складів пересувних та їх розпорядників.

Таким чином, якщо Підприємство у своїй господарській діяльності використовує товар, що не входить до переліку підакцизних товарів відповідно до пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу зобов’язання до 01 липня 2019 року щодо реєстрації платником акцизного податку та реєстрації акцизних складів в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212, пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у Підприємства не виникає.

4.  Чи включається ємність для зберігання непідакцизного товару за п.14.1.6 б) п. 14.1 ст. 14 Кодексу в загальний обсяг ємностей.

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу в редакції з 01.07.2019, акцизний склад — це, зокрема приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

б)  приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.
 

в)  приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
 

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядником акцизного складу - є, зокрема суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Звертаємо увагу, що змінами, внесеними до Кодексу Законом Украни від 18.12.2019 № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку)» передбачено, що критерій, визначений пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

Зазначаємо, що інформації наданої Підприємством недостатньо для надання остаточної відповіді.

Для надання більш повної та ґрунтовної консультації Підприємство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів, зокрема підтверджуючих інформацію стосовно місткості ємностей, адресу зберігання пального та щодо реєстрації розпорядником акцизного складу.

5. Чи вірно судження Підприємства стосовно придбання їм непідакцизного товару?

У випадку, коли Підприємство придбає непідакцизний товар, що підтверджено відповідними документами, та у подальшому здійснює операції з його реалізації, за зазначеними операціями у Товариства не виникатиме об’єкта оподаткування акцизним податком.

Отже, обов’язку щодо сплати акцизного податку за цими операціями з реалізації у Підприємства не виникатиме.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.