Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.01.2020 р. № 145/ІПК/07-16-04-03-10

Головне управління ДПС у Закарпатській області розглянуло звернення про отримання індивідуальної податкової консультації щодо подання податкової звітності представництвом нерезидента, яке не має намір отримувати доходи в Україні, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постійне представництво — це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема:

— місце управління;

— філія;

— офіс;

— фабрика;

— майстерня;

— установка або споруда для розвідки природних ресурсів;

— шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів;

— склад або приміщення, що використовується дія доставки товарів, сервер.

Постійним представництвом не є використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту;

— зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації;

— зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством;

— утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента;

— направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу;

— утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

При цьому згідно з п. 133.3 ст. 133 Кодексу постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Відповідно до п. 63.2 ст. 63 Кодексу взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Пунктом 63.3 ст. 63 Кодексу визначено, що об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.

Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Згідно з пп. 1 п. 3.4 розд. III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі — Порядку), відокремлені підрозділи юридичних осіб - нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з пп. 14.1.193 п. 14.1 ст.14 Кодексу, до початку своєї діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням.

Що стосується відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, який не здійснює господарську діяльність в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то пп. 2 п. 3.4 розд. III Порядку передбачено, що він стає на облік як Платник, який зобов’язаний сплачувати податки і збори відповідно до Кодексу.

При цьому встановлено, що взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з пп. 2 п.3.4 розд. III Порядку не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню постійного представництва.

Враховуючи викладене, якщо представництво не відповідає визначенню постійного представництва та не проводить господарську діяльність, то воно не зобов’язано реєструватися платником податку на прибуток і подавати звітність по цьому податку.

Аналогічно, згідно пп. 14.1.139 Кодексу представництво, яке не відповідає визначенню постійного представництва, не рахується особою для цілей розділу V Кодексу (в частині оподаткування ПДВ).

Разом з цим, некомерційне представництво нерезидента може бути платником інших загальнодержавних і місцевих податків, встановлених ст. 9 і 10 Кодексу, якщо для цього виконуються відповідні вимоги по сплаті кожного конкретного податку.

Тобто, підприємство повинно подавати звітність по всім податкам і зборам, платниками яких воно є згідно законодавства в терміни, встановлені для такої звітності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).