Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.01.2020 р. № 82/М/99-00-04-07-03-09/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення щодо окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Порядок подання фізичними особами - платниками податку на доходи фізичних осіб податкової декларації про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація) встановлений ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов'язаний подавати декларацію відповідно до Кодексу.

Разом з тим відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Кодексу платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені Кодексом строки.

Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Кодексу.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровані, які отримали дарунок.

Дохід у вигляді вартості отриманого у дарунок майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім обдарованих - нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів дарування, та обдарованих, які отримали у дарунок об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдарованими - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів дарування (п. 174.3 ст. 174 Кодексу).

При цьому, відповідно до пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Кодексу фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV Кодексу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі нотаріального посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв).

В інших випадках — за її податковою адресою.

Отже, платники податків - резиденти України, які отримали у дарунок нерухоме майно сплачують податок за своєю податковою адресою, а платники податків, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів дарування відповідно до норм Кодексу — звільнені від обов’язку подання річної податкової декларації.

Наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 (у редакції, яка діяла у 2018 році), затверджено форму податкової декларації та Інструкцію щодо її заповнення, відповідно до пп. 6 п. 2 розділу II якої передбачено, що у графі 4 рядка 10.5 вказується сплачена до бюджету сума податку на доходи фізичних осіб, обов'язок щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету якого згідно з нормами розділу IV Кодексу покладається на податкового агента, та/або сплачена самостійно протягом звітного (податкового) року при вчиненні нотаріальних дій; у графі 5 рядка 1 0.5 відповідно сума військового збору.

Слід зазначити, що п. 47.1 ст. 47 Кодексу встановлено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом.

При цьому відповідно до п. 49.8 ст. 49 Кодексу прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 Кодексу.

Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Враховуючи зазначене, сума податкового зобов’язання, яка зазначена у податковій декларації, є узгодженою сумою податкового зобов’язання, що підлягає сплаті до бюджету.

Водночас, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 Кодексу).

Разом з тим, якщо сума податкового зобов’язання була сплачена, то у відповідності до норм Кодексу, платник податків відповідно до ст. 43 Кодексу має право звернутися до контролюючого органу, який контролює надходження до бюджету, у який такі кошти були зараховані, з заявою на перерахування помилково сплачених коштів на поточний рахунок платника податку в установі банку або на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету, або у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.