Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.01.2020 р. № 221/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо виникнення податкових наслідків з ПДВ за операціями з постачання електричної енергії, а також товарів/послуг, у разі укладення договору про переведення боргу і відступлення права вимоги за постачанням такої електричної енергії і товарів/послуг, та, керуючись статтею 52 розділу І) Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку є виробником та постачальником електричної та теплової енергії та застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ.

У ситуації 1: у платника печатку обліковується кредиторська заборгованість за поставлені йому Кредитором 1 послуги, які не були оплачені таким платником податку.

На дату постачання таких послуг Кредитором 1 було складено податкову накладну та зареєстровано її в Єдиному реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН).

У зв’язку із застосуванням платником податку касового методу формування податкового кредиту суми ПДВ зазначені у такій податковій накладній, не були включені платником податку до податкового кредиту.

Планується укладення договору про відступлення Кредитором 1 права вимоги такої кредиторської заборгованості платника податку Кредитору 2 згідно з яким оплата за поставлені Кредитором 1 послуги має здійснюватись платником податку Кредитору 2.    

У ситуації 2: платником зазначено, що у нього обліковується дебіторська заборгованість за поставлену Боржнику 1 електроенергію, яка не була оплачена таким Боржником 1.

У зв’язку із застосуванням платником податку касового методу визначення податкових зобов’язань податкова накладна за операцією з постачання електроенергії не складалася.

Планується укладення договору про відступлення права вимоги на користь третьої сторони.

За умовами договору оплату електроенергії, поставленої платником податку Боржнику 1, здійснюватиме третя сторона Однак, за своєю сутністю дана операція є переведенням боргу (заміною боржника в зобов’язанні), а не відступленням права вимоги (заміною кредитора в зобов’язанні).

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Правила заміни кредитора (відступлення права вимоги) визначено статтями 512-519 ЦКУ.

Кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правила заміни боржника (переведення боргу) визначено статтями 520-524 ЦКУ.

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Новий боржник у зобов'язанні має право висуцути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначаєтьсл відповідно до положень статті 513 ЦКУ.

Так, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації такого правочину, якщо інше нз встановлено законом.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послут, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якшо об'єктом боргу є валютні цінності, ціннкпапери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.    

При цьому під відступленням права вимоги розуміється операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (підпункт 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 3.1.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276) (далі - Порядок № 1307).

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникненню податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 187.10 статті 187 розділу V ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовий методом.

Згідно з пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числ оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення і першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року.

Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункт 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:    

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Правила коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ визначено статтею 192 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладнийх та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінне суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Щодо ситуації 1.

Кредитор 1 при здійсненні операції з постачання послуг платнику податку визначив податкові зобов’язання з ПДВ та склав на покупця - платника податку податкову накладну і зареєстрував її в ЄРПН.

Право на віднесення сум ПДВ за такою податковою накладною виникає у платника податку (покупця) на дату перерахування коштів такому Кредитору 1.

Операція з відступлення права вимоги від Кредитора 1 до Кредитора 2 не є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому не спричиняє податкових наслідків з ПДВ для Кредитора 1 (за такою операцією у Кредитора 1 податкові зобов'язання з ПДВ не виникають).

Податкові зобов’язання з ПДВ, визначені Кредитором 1 на дату постачання платнику податку послуг, не підлягають коригуванню, оскільки не виникає жодної з обставин, зазначених у пункті 192.1 статті 192 розділу V ПКУ.    

При цьому платник податку, який застосовує касовий метод формування податкового кредиту, не отримує право на включення до податкового кредиту сум ПДВ за операцією з придбання у Кредитора 1 послуг на дату їх оплати оскільки оплата таких послуг здійснюватиметься не постачальнику такт послуг (Кредитору 1), а Кредитору 2.

Кредитор 2 на дату перерахування йому платником податку коштів і оплату послуг, отриманих від Кредитора 1, податкові зобов’язання з ПДВ не визначає, оскільки огіерація 'з постачання послуг Кредитором 2 не здійснювалася.

Щодо ситуації 2.

Пунктом 52.3 статті 52 розділу II ПКУ Постановлено, що індивідуальне, податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинне , містити, зокрема, опис питань, що порушаться платником податків, урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків.

Оскільки звернення містить суперечливу інформацію щодо здійснювати; платником податку операцій у ситуації 2, що не дає змоги ідентифікувати, яка саме операція планується - з відступлення права вимоги чи з переведення боргу, то у ДПС відсутня можливість надати висновок з питань практичного використання норм законодавства у конкретній ситуації, тому платник податку може використовувати наведені вище загальні норми оподаткування податком на додану вартість операцій, про які йдеться у зверненні.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.