Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.01.2020 р. № 213/ІПК/26-15-04-01-18

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій зі списання нематеріальних активів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі -Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів Украпи від 18.10.1999 № 242 (далі -П(С)БО 8), визначено, що нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачагня товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарував ня такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу). При цьому продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівті-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правови чи договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плету або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, товари матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Пунктом 34 П(С)БО 8 передбачено, що нематеріальний актив списуєть ся з балансу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від його використання.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленим і з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлеаня суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 119.9 статті 189 Кодексу).

Отже, при здійсненні операцій із списання нематеріального активу у зв’язку з неможливістю отримання надалі економічних вигід від його використання, платник податку повинен врахувати норми пункту 198.5 статті 198 Кодексу та нарахувати податкові зобов’язання.

По товарах/послугах, необоротних активах, придбаних без податку на додану вартість як до 01.07.2015 року, так і після цієї дати, що використовуються (починають використовуватись) в неоподатковуваних операціях, податкові зобов'язання не нараховуються.

Водночас повідомляємо, що кожен конкретний випадок податкогих взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу первинних документів та матеріалів, що дозволять ідентифікувати предмет запиту більш детально у відповідності до вимог Кодексу.

Крім цього слід зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, до платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.