Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.01.2020 р. № 206/ІПК/25-01-04-01-04

Головне управління ДПС у Чернігівській області розглянуло звернення Товариства з обмеженою відповідальністю щодо питань оподаткування податком на додану вартість транспортних вантажних перевезень, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України, (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку надає транспортно-експедиторські послуги як на території України, так і за її межами, із залученням до перевезення третіх осіб - перевізників і виступає в якості експедитора.

Наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності (далі - УПК № 611).

УПК № 610 на сьогодні є чинною та може використовуватися платником податку у його господарській діяльності.

Зокрема, в УПК № 610 зазначено, що відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1955-ІV "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність визначена як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або іншах вантажів.
Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортне го експедирування.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортне го експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Особливості оподаткування операцій з надання транспортно-експедиторських послуг юридичною особою - резидентом України визначаються залежно від того, замовнику - резиденту чи нерезиденту надаються такі послуги; чи вони надаються в межах виконання договорів перевезення митною територією України чи міжнародного перевезення, а також від того, платником чи неплатником ПДВ здійснюються операції з перевезення в межах надання транспортно-експедиторських послуг.
Згідно з пунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами і доповненнями (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Підпунктом "ж" пункту 186.3 статті 186 ПКУ визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику-резиденту, то такі послуги підлягають оподаткуванню податком та додану вартість на загальних підставах за основною ставкою.

Якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику-нерезиденту, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 186.4 статті 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг (у тому числі  послуг з перевезення вантажів) є місце реєстрації постачальника.

Таким чином, якщо послуги з перевезення надаються перевізником (резидентом), то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.

Якщо послуги перевезення надаються перевізником-нерезидентом, що не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об'єкт оподаткування податком на додану вартість (незалежно від того, замовнику-резиденту чи замовнику-нерезиденту надаються такі послуги).

Щодо оподаткування транспортно-експедиторських послуг та послуг з перевезення, що надаються в межах виконання договорів перевезення вантажів митною територією України.

Враховуючи вимоги підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 та підпункту "ж" пункту 186.3 статті 186 ПКУ у випадку, якщо замовник перевезення вантажів митною територією України є резидентом України, транспортно-експедиторські послуги, які надаються експедитором, є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою.

Базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданихх транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з перевезення, за умови, що перевізник є платником ПДВ. Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, та відповідно експедитор визначає податкові зобов'язання з ПДВ лише виходячи з вартості своєї винагороди.

При отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов'язання з ПДВ на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг (дане правило діє і у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у випадку, коли експедитор залучає перевізника - платника ПДВ).

Експедитор на дату виникнення податкових зобов'язань складає податкову накладну на замовника перевезення, в якій окремими рядками відображає вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення.

Щодо оподаткування транспортно-експедиторських послуг та послуг з перевезення, що надаються в межах договорів міжнародного перевезення

Відповідно до підпункту "а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

У випадку залучення експедитором до міжнародного перевезення вантажів перевізників чи інших учасників транспортно-експедиторської діяльності нульова ставка, визначена підпунктом "а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ, застосовується саме такими перевізниками чи іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності.

При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту. Такими документами можуть бути, зокрема, міжнародні автомобільні накладні (СМИ).

У випадку здійснення міжнародного перевезення вантажів безпосередньо самим експедитором без залучення перевізника нульова ставка, визначена абзацом "а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ, застосовується експедитором (резидентом) та до всієї вартості послуг перевезення в межіх договорів міжнародного перевезення вантажів.

При цьому транспортно-експедиторські послуги, які надаються експедитором-резидентом замовнику-резиденту оподатковуються ПДВ у загальному порядку за основною ставкою, замовнику-нерезиденту - не будуть об'єктом оподаткування.

При отриманні коштів від замовника міжнародного перевезення чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих по цій відбулася раніше, у експедитора (резидента) виникає податкове зобов'язання з ПДВ. При цьому базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з міжнародного перевезення.

Експедитор-резидент на дату виникнення податкових зобов'язань з міжнародного перевезення складає дві податкові накладні на замовника перевезення:

першу - на вартість наданих такому замовнику експедиторських послуг (отриманої винагороди) з нарахуванням ПДВ за основною ставкою (у випадку надання транспортно-експедиторських послуг замовнику-нерезидезту у експедитора відсутній об'єкт оподаткування ПДВ по наданим транспортно-експедиторським послугам) та другу - на вартість послуг з міжнародного перевезення з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою.

У випадку залучення експедитором до міжнародного перевезення вантажів перевізника нульова ставка, визначена абзацом "а" підпункту 195,1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ, застосовується саме таким перевізником.

На дату виникнення податкових зобов'язань за послугою з міжнародного перевезення такий перевізник - платник ПДВ складає на експедитора податкову накладну з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою.

При отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов'язання з ПДВ на суму перевезення за ставкою 0 відсотків (якщо перевізник є резидентом - платником ПДВ) та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг за ставкою 20 відсотків (якщо замовник послуг зареєстрований на території України як суб'єкт господарювання. У випадку, коли перевізник не є резидентом - платником ПДВ, податкові зобов'язання у експедитора на вартість послуг з перевезення не виникають.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).