Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.01.2020 р. № 197/ФОП/26-15-33-18-12-ІПК

Головне управління ДПС у м. Києві в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами га доповненнями (далі — ПКУ) розглянуло Ваше звернення про надання індивідуальної податкової консультації від 17.12.2019 (вх. № Х/67835/ФОП від 19.12.2019) щодо застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Отже, кожна фізична особа - підприємець самостійно за власним бажанням обирає господарську діяльність, яка не заборонена законом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПКУ.

Згідно зі ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності — це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

Зокрема, до суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування та обирають другу групу платників єдиного податку належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

— не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

— обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень (пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Разом з тим, пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, які суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці) не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп.

Пунктом 291.7 ст. 291 ПКУ встановлений перелік побутових послуг населенню, що надаються першою і другою групами платників єдиного податку.

Слід зазначити, що нормами ПКУ не передбачені обмеження щодо здійснення діяльності фізичних осіб платників єдиного податку другої групи в частині укладання договорів з продажу текстильної продукції з юридичною особою на загальній системі оподаткування.

Згідно підпункту 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Враховуючи вищезазначене та з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, платник єдиного податку другої групи має право здійснювати продаж текстильної продукції, зокрема, юридичній особі на загальній системі оподаткування та застосовувати до отриманого доходу ставку єдиного податку для платників другої групи.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.