Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.01.2020 р. № 279/6/99-00-04-02-05-06/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула лист Підприємства про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства щодо оподаткування акцизним податком і повідомляє таке.

У зверненні Підприємство повідомляє, що основним видом діяльності Підприємства та його філій, є виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, мостів, інших споруд та елементів обстановки доріг.

Підприємство здійснює роботи, як на території Кіровоградської області, так і в інших регіонах України.

Підприємство перебуває на загальній системі оподаткування та має три резервуари, загальний об’єм яких становить 148 кубічних метрів та отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів.

Пальне зберігається для заправки власних автомобілів.

Під час здійснення господарської діяльності є необхідність доставки палива для великогабаритної дорожньої техніки на місце проведення робіт, яка здійснюється в спеціалізованих бочках.

Підприємство запитує:

1.    Чи потрібно Підприємству реєструватися платником акцизного податку при умові використання пального тільки для власних виробничо-технічних потреб?

2.    Чи потрібно Підприємству реєструватися платником акцизного податку в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі — СЕАРПСЕ)?

3. Чи потрібно Підприємству, яке використовує пальне виключно для потреб власного споживання, зареєструвати акцизний склад?

4. Чи буде Підприємство розпорядником акцизного складу?

Щодо питань 1—4.

Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального — це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

— до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

— у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

— при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, розпорядником акцизного складу, є, зокрема, суб’єкт господарювання — платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження- розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, акцизний склад — приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) — власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Таким чином, одним із критеріїв визначення акцизного складу є сукупний об’єм пального, яке власник отримує протягом календарного року в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів, стосується підприємства в цілому незалежно від територій, на яких розміщені ємності.

Враховуючи те, що Підприємство отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів, воно є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку.

Відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, платники податку — розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
З огляду на зазначене, Підприємство підлягає реєстрації платником акцизного податку та повинно зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального або спирту етилового у якості акцизних складів усі приміщення/території, на яких знаходяться ємності, в які/з яких Підприємство буде отримувати/відвантажувати пальне.

5. Чи потрібно Підприємству, яке використовує пальне виключно для потреб власного споживання. зареєструвати пересувний акцизний склад?

Щодо питання 5.

Акцизний склад пересувний — транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Розпорядник акцизного складу пересувного — суб’єкт господарювання — платник акцизного податку, який є власником пального та який з використання транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:
 реалізує або зберігає пальне, ввозить пальне на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу (пп. 14.1.2241 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного у разі перевезення у ньому пального, власником якого є суб’єкт господарювання — платник акцизного податку.

Платники податку —розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати, зокрема, усі акцизні склади — в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу).

Оскільки акцизний склад — це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального, а акцизний склад пересувний — транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України, реєстрація акцизного складу пересувного не передбачена, а реквізити пересувних акцизних складів відображаються в акцизних накладних.

3.    Чи повинно Підприємство, на якому зберігаються паливо-мастильні матеріали та яке не являється платником акцизного податку, реєструвати в Єдиному державному реєстрі виміратори-лічильники та рівнеміри-лічильники рівня пального в резервуарі, розташованому на акцизному складі, на місці відпуску пального наливом з акцизного складу?

 Щодо питання 6.

Нормами пп. 230.1.2. п. 230.1 ст. 230 Кодексу визначено, що платники податку — розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати, зокрема, усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів — в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Таким чином, норма Кодексу, щодо зазначеної вище реєстрації розташованих на акцизних складах резервуарів, введених в експлуатацію, витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників у розрізі акцизних складів — в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі застосовується до платників акцизного податку — розпорядників акцизних складів.

7. Чи повинні транспортні засоби, що використовуються філіями Підприємства для переміщення на митній території України власного пального для потреб власного споживання, обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщуються пальне?

Щодо питання 7.

Транспорті засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку .затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (пп. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу).

8. Якщо власне пальне для власного споживання перевозиться митною територією України на транспортних засобах в бочках філіями, які не являються розпорядниками акцизного складу, чи повинні вони обладнуватися виміраторами-лічильниками?

Щодо питання 8.

Відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 — також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі — рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Транспортні засоби, що використовуються для переміщення на митній території України пального або спирту етилового, не облаштовуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками (пп. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу).

9. Чи потрібно обладнувати ємності, в яких зберігається пальне, електронними виміраторами-лічильниками для передачі даних про обсяги використаного для власної господарської діяльності пального, якщо вони обладнані виміраторами-лічильниками механічними, які мають позитивний результат повірки?

Щодо питання 9.

Абзацом четвертим пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, передбачено, що витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства.

У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов'язаних з вимірюванням встановлені у Технологічному регламенті законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 року № 94.

Суб’єкт господарювання самостійно, в залежності від технічних і технологічних аспектів роботи акцизного складу, приймає рішення щодо вибору марок, моделей витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників та забезпечує повноту обліку пального.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.