Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.01.2020 р. № 108/6/99-00-04-02-03-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), надає індивідуальну податкову консультацію на звернення Товариства щодо особливостей справляння єдиного податку.

Товариство проінформувало, що обрало спрощену систему оподаткування і є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відс. доходу.

Товариство вивчає можливість провадження господарської діяльності з комерційного посередництва шляхом надання суб’єктам господарювання (в значенні част. 2 ст. 55 Господарського кодексу України) послуг за договором доручення (далі — Договір) і просить роз’яснити особливості справляння єдиного податку за доходами від Договорів.

Договором вважається такий договір, в якому одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі — Цивільний кодекс).

Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором.

Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за Договором, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо в Договорі не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується довірителем після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги (ст. 1002 Цивільного кодексу).

Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними Договорів у сфері підприємницької діяльності.

Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим Договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю (ст. 243 Цивільного кодексу).

Податкове законодавство не регулює наступні зазначені у зверненні питання щодо:

— послідовності дій повіреного в процесі здійснення господарської діяльності з комерційного посередництва за Договором (питання 1);

— обов’язкових реквізитів, які повинні містити первинні документи (питання 4);

— інформації, яку потрібно знати Товариству при наданні посередницьких послуг за  Договором та податкові наслідки і ризики для юридичних осіб повіреного та довірителя при здійсненні господарської діяльності за  Договором (питання 8, 9).

Обов’язок платників щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності,
встановлено п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Повноваження із формування та реалізації державної політики у сфері бухгалтерського обліку делеговано Міністерству фінансів України (Положення про Міністерство фінансів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375).

Таким чином, для отримання відповіді на питання 5 звернення щодо порядку складення первинних документів та використання їх для підтвердження понесених довірителем витрат з метою відображення у бухгалтерському обліку Товариству слід звернутися до Міністерства фінансів України.

Так як Договір передбачає надання повіреним послуг за винагороду, то Товариство як повірена особа, яка обрала спрощену систему оподаткування повинна обчислювати свої податкові зобов’язання за виконані роботи за Договорами як суму отриманої винагороди повіреного (п. 292.4 ст. 292 Кодексу) (питання 2).

Оскільки Договори на підставі ст. 1002 Цивільного кодексу можуть містити обов’язок довірителя виплачувати винагороду виключно за результатами виконання Договору, то під час розгляду питання щодо права самостійного утримання винагороди у грошовій формі із сум коштів повіреному слід дотримуватися норм Договору щодо порядку виплати винагороди (питання 3).

Пояснення до класифікації видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджено наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності».

Оскільки Договори можуть складатися у будь-яких видах економічної діяльності, то посилання Товариства на клас 74.90 «Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.» відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010 є неочевидним, тому для отримання Товариством відповіді на питання 6, 7 звернення рекомендуємо звернутися до Державної служби статистики України.

Податкова консультація відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.