Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.01.2020 р. № 157/6/99-00-04-01-04-06/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит
щодо отримання податкової консультації стосовно практичного застосування окремих норм податкового законодавства з урахуванням змін, внесених до Кодексу та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство звертається з проханням надати відповідь не наступні питання:

1.Чи обов’язково повинно мати Товариство реєстратор розрахункових операцій для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю паливно-мастильними матеріалами за умови реалізації паливно-мастильних матеріалів виключно по безготівковому розрахунку?

2.Чи обов’язково повинен бути реєстратор розрахункових операцій, якщо Товариство має намір відпускати паливно-мастильні матеріали по безготівковому розрахунку за відомостями?

3.Чи має право Товариство зберігати паливно -мастильні матеріали інших фізичних та/або юридичним особам за Договором зберігання, отримуючи плату за зберігання паливно- мастильних матеріалів (встановлену за 1 літр) виключно по безготівковому розрахунку, чи достатньо для цього ліцензію на роздрібну торгівлю паливно- мастильними матеріалами або ж необхідно мати щось додатково (дозвіл, ліцензію тощо)?
 

Щодо питання 1,2

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (зі змінами) (далі - Закон №481).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 роздрібна торгівля пальним - діяльн ість із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Також, ст. 15 Закону № 481 передбачено, що у заяві про видачу ліценз ії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них:

модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення;

реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

Згідно ст. 15 Закону № 481, у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них:

модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення;

реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Враховуючи зазначене, роздрібна торгівля пальним через;

електронний контрольно-касовий апарат не зазначений в ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним заборонена.

Відповідальність за роздрібну торгівлю пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії визначена ст. 17 Закону №481.

Щодо питання З

Відповідно до ст. 1 Закону N 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та 'або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону N 481 зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Згідно з статтею 15 Закону N 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуют ься за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;  

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газови добувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.