Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.01.2020 р. № 325/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операцій із збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю шляхом внесення його учасником додаткового вкладу у вигляді майнових прав на кредиторську заборгованість, що виникла внаслідок неможливості погашення векселів, виданих таким товариством, з подальшим заліком зустрічних вимог та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначає Закон України від 06 лютого 2018 року № 2275-VІІІ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2275).

Частиною першою ст. 13 Закону № 2275 передбачено, що вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Порядок збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів встановлено ст. 18 Закону № 2275.

Так, зокрема, відповідно до частини першої ст. 18 Закону № 2275 учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка (частина четверта ст. 18 Закону № 2275).
Частиною першою ст. 16 Закону № 2275 встановлено, що збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі.

Особливості обігу векселів в Україні визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2374).

Як передбачено ст. 6 Закону № 2374 платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі.
Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення
або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

При цьому положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями зі збільшення статутного капіталу товариства шляхом внесення його учасником додаткового вкладу у вигляді майнових прав на кредиторську заборгованість, що виникла внаслідок неможливості погашення векселів, виданих таким товариством, з подальшим заліком зустрічних вимог.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Слід зазначити, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Отже, питання відображення у бухгалтерському обліку операцій із збільшення статутного капіталу товариства шляхом внесення його учасником додаткового вкладу у вигляді майнових прав на кредиторську заборгованість, що виникла внаслідок неможливості погашення векселів, виданих таким товариством, з подальшим заліком зустрічних вимог належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Разом з тим наголошуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дають змогу ідентифікувати предмет запиту, зокрема, щодо умов проведення розрахунків із застосуванням векселя, належності кредитора до нерезидентів тощо.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.