Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.01.2020 р. № 257/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) розглянула звернення щодо ведення обліку товарних запасів платником єдиного податку фізичною особою - підприємцем та з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції, повідомляє наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткуванні та^або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Спрощена система оподаткування є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порідку та на умовах, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ),

Платники єдиного податку першої - третьої груп (фізичні особи - підприємці), які не с платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів (далі Книга) за формою та в Порядку встановленого наказом Міністерства фінансів України №579 від 19.06.2015 (далі - Порядок №579) шляхом щоденного, за підсумками робочого дні, відображення отриманих доходів (п.п.296.1.1. п.296.1. сг.296 ПКУ).

Пунктом 6 Порідку №579 визначено, що у графах 2-6 щоденно відображається дохід від проваджені» господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до л, 293.2 та п.гг. 2 п, 293,3 ст. 293 ПКУ, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі.

Отже. платники єдиного податку першої - третьої груп (фізичні особи - підприємці), які не € платниками податку на додану вартість, зобов’язані вести облік доходів, Проте обов’язок щодо ведення обліку витрат такими платниками чинним законодавством не передбачений.

Разом з тим, ведення залишку товарних запасів платниками єдиного податку першої - третьої груп (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, чинним Порядком № 579 не передбачено.

Поняття "запаси”, а також порядок їх обліку визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси”, яке затверджено наказом
Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 (зі змінами) (далі - Стандарт 9 "Запаси”),
При цьому п. 2 ст. З Закону України від 16 липня 1999 року № 996-X1V "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Зважаючи на вище зазначене, фізична особа - підприємець за власним бажанням може вести окремий облік товарних запасів, зокрема з використанням Стандарт 9 "Запаси”.

Слід зазначити, що на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість не поширюються вимоги п. 12 ст. З Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (дані - Закон № 265), зокрема, обов’язок ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Разом з тим з 19.04.2020 набувають чинності зміни до Закону Ке 265, що внесені Законом України від 20.09,2019 № 128-ІX, зокрема п. 12 ст. З Закону № 265 викладено в такій редакції:

«вести в порядку, встаноатеному законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж дише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначенні, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння)».

Враховуючи викладене, з 19.04.2020 фізичні особи - підприємці, які є платниками единого податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість та провадять, зокрема, діяльність з реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного камінні, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння повинні вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Разом з тим відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», Кабінет Міністрів України для впровадження норм зазначеного Закону має розробити відповідні нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону.

Отже, після затвердження відповідних нормативно-правових актів, будуть підстави для надання роз'яснення, зокрема стосовно ведення обліку товарних запасів платником єдиного податку - фізичною особою - підприємцем.

У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Водночас відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 №1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.

Зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.