Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин викладених у листі.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом.
Визначення резидентського статусу фізичної особи є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів такої особи згідно з нормами Кодексу.
Нерезиденти - це фізичні особи, які не є резидентами України (п.п. «в» 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Поняття «резидент» та умови набуття платником податку статусу резидента України встановлено п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу
Отже з метою оподаткування для визначення статусу резидента України платнику податку - фізичній особі слід керуватися положеннями п.п. 14.1.2 ІЗ п.14.1 ст. 14 Кодексу.
Водночас згідно з п. 179.3 ст. 179 Кодексу платники податку - резидента, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до контролюючого органу податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом 1V Кодексу, п. 162.1 ст. 162 якого визначено, що платниками податку є, зокрема:
фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, п.п. 170.11.1 якого визначено, у разі якщо джерело виплат будь-якик оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до
загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію.
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Абзацом першим п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу встановлено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом (п. 13.4 ст. 13 Кодексу).
Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.
Порядок подання фізичними особами податкової декларації визначено ст. 179 Кодексу, відповідно до п.п. 179.5 якої податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II Кодексу.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Відповідно до п.п. 179.7 ст. 179 Кодексу фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 затверджено Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, в якій міститься детальний опис порядку оформлення та заповнення декларації і додатків до неї.
Зауважуємо, що згідно з частиною 3 ст. 4 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473) резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначаєтеся Національним банком України (частина 4 ст. 5 Закону № 2473).
Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст. 55 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність»).
Отже,з питання відкриття (закриття) банківських рахунків Ви можете звернутися до Національного банку України.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |