Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.01.2020 р. № 258/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо виникнення податкових наслідків з ПДВ у випадку отримання Підприємством коштів від населення, які є оплатою за послуги з поводження із побутовими відходами, згідно з колективним договором, а також визначення коду такої послуги для цілей відображення у податковій накладній та, керуючись статтю 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням , перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини на території України визначено Законом України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» (далі — Закон № 187).

Послуги з поводження з побутовими відходами — це послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, що надаються в населеному пункті згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування (стаття 1 Закон № 187).

Порядок формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010 (далі — Порядок № 1010).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку № 1010 тарифи на послуги визначаються окремо за кожною послугою поводження з побутовими відходами та за видами побутових відходів (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, небезпечні).

Тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами є сумою тарифів на послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів.

Формування тарифів на вивезення, перероблення, захоронення побутових відходів здійснюється з урахуванням витрат за кожною послугою та в розрізі операцій, облік яких ведеться суб'єктом господарювання окремо.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги» (далі — Закон № 2189).

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 1 Закону № 2189 житлово-комунальні послуги — це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з статтею 5 Закону № 2189 до житлово-комунальних послуг належать:

1. житлова послуга — послуг з управління багатоквартирним будинком.

2. комунальні послуги — послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії.

Постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель. Виконавці комунальних послуг (пункт 1 статті 6 Закону № 2189).

Пунктом 4 статті 14 Закону № 2189 визначено, що колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку.

Такою уповноваженою особою може бути:

— співвласник багатоквартирного будинку;

— управитель багатоквартирного будинку;

— уповноважений орган управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку;

— правління житлово-будівельного кооперативу;

— інша фізична чи юридична особа, уповноважена рішенням співвласників (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1. статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 187.10 статті 187 розділу V ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання. Водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Для цілей пункту 187.10 статті 187 розділу V ПКУ послугами (роботами), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських с систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, обслуговування димових та вентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем, прибирання будинкової та прибудинкової території, купівлі електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, а також інші послуги, які надаються житлово-експлуатаційними конторами чи управителями багатоквартирних будинків зазначеним у цьому пункті покупцям за їхній рахунок.

Під касовим методом для цілей оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПКУ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок ( у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг) , а дата віднесення су4м податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, якщо згідно з умовами цивільно-правового договору вартість послуг із поводження з побутовими відходами не включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла та, відповідно, визначається окремо від такої плати, то платники податку (постачальники), які здійснюють операції з постачання таких послуг відповідним особам і суб’єктам господарювання, перерахованим у пункті 187.10 статті 187 розділу V ПКУ, визначають дату виникнення податковиз зобовязань та податкового кредиту з ПДВ у загальновстановленому порядку.

У випадку, якщо Підприємство безпосередньо не здійснює операції з постачання послуг з поводження із побутовими відходами населенню, а залучає для постачання таких послуг іншого суб’єкта господарювання, то при отриманні Підприємством коштів від населення, які є виключно оплатою за послуги з поводження із побутовими відходами та будуть перераховані безпосередньо постачальнику таких послуг, у Підприємства податкові зобов'язання з ПДВ не виникають.

За операцією з постачання послуг з поводження із побутовими відходами населенню податкові зобов'язання з ПДВ виникають у безпосереднього постачальника таких послуг, який зобов'язаний буде їх визначити за правилом «першої події» відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ та скласти податкову наклдау і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Щодо визначення коду послуги для цілей відображення у податковій накладній інформуємо, що у разі виникнення необхідності визначення найменування та коду послуги, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.05.2017 № 3411-08/15258-03, Підприємство може звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником Державного класифікатора продукції та послуг, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).