Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.01.2020 р. № 264/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення бази оподаткування ПДВ в разі придбання лізинговою компанією однорідних вживаних товарів (транспортних засобів) у неплатників ПДВ, з метою подальшої передачі таких товарів за договорами фінансового лізингу, які передбачають перехід права власності на передані у фінансовий лізинг товари до лізингоотримувача, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Відповідно до підпункту «б» підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 ПКУ фіний лізинг (оренда) — господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

— об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується е менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати — об’єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

— балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

Сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;
Майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Згідно з підпунктами «а» «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі, зокрема, операції з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому постачанням товарів також вважаються фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг0 чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається на пізніше дати здійснення останнього платежу (підпункт 14.1.19 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Пунктом 189.3 статті 189 ПКУ встановлено правила визначення бази оподаткування ПДВ у разі здійснення платником податку операцій з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари.

Зокрема, у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання правка власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V ПКУ (абзац 2 пункту 189.3 статті 189 ПКУ).

Даною збільшення податкових зобов’язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 ПКУ.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

— для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

— для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Для цілей розділу V ПКУ вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новим транспортним засобом вважається, зокрема, наземний транспортний засіб — той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів.

В той же час особливості визначення бази оподаткування ПДВ при передачі/поверненні товарів у фінансовий лізинг встановлено пунктом 189.5 статті 189 ПКУ.

Законом України від 20 грудня 2019 року № 425-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» внесено зміни до ПКУ, згідно з якими пункт 189.5 статті 189 ПКУ викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пункту 189.5 статті 189 ПКУ у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв'язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем заоперацією з повернення таких товарів до склдау податкового кредиту не включалис ясуми податку, базою оподаткування є позитинва різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.

Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об’єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення пункту 198.5 статті 198 ПКУ.

Таким чином, при передачі за договорами фінансового лізингу, які передбачають обов’язковий перехід права власності на передані у фінансовий лізинг товари до лізингоотримувача, вживаних транспортних засобів, що були повернуті лізингодавцю лізингоотримувачем — неплатником ПДВ у зв'язку з недотриманням умов договору фінансового лізингу, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів, визначена відповідно до пункту 189.5 статті 189 ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.