Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.01.2020 р. № 267/ІПК/12-32-04-01-40

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг для господарсько-адміністративних витрат (питна вода, чай, кава, цукор тощо) та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі — ПК України), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПК України (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПК України).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПК України.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести  облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних  визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПК України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

— придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

— ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) податковими наклдними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПК України (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПК України).

Згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1. статті 189 розділу V ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних актвів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПК України).

Господарською діяльністю відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Враховуючи вищенаведене, суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, у тому числі і для санітарно-гігієнічних та господарсько-адміністративних витрат (питна вода, чай, кава, цукор, вершки, квіти тощо), включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПК України).

Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані у господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПК України, не здійснюється.

Таким чином, у разі віднесення вартості кави до господарсько-адміністративних витрат та, відповідно до вартості товарів/послуг, суб'єкт господарювання не складає податкові накладні, а якщо вартість кави, придбаної з ПДВ, віднесено до витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю, то складається зведена податкова накладна не пізніше останнього дня місяця з урахуванням вимог Порядку заповнення податкової накладної (затверджено наказом Міністерства фінансів України 31 грудня 2015 року № 1307).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ ПК України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.