Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порідку заповнення реквізитів бухгалтерських та податкових документів при здійсненні операцій за договором управління майном, а також аналогічне за змістом звернення платника податку, надіслане до ДПС листом Головного управлінні ДПС та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
У цивільному законодавстві правші відносини, що виникають за договором управління майном, регулюються статтями 1029 - 1045 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).
Відповідно до статті 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника правління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно (частина перша статті 1030 ЦКУ).
Статтею 1032 ЦКУ визначено, що установником управління є власник майна.
Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (частина п’ята статті 1033 ЦКУ).
При цьому' майно, передане в управління, мас обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік (частина З статті 1030 ЦКУ)
Порядок обліку платників податків і зборів затверджено наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року №462), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року за №503/25280 (далі - Порядок №1588).
Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
Управителям майна при взятті на облік договорів управління майном контролюючими органами надається реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який є податковим номером платника податків (підпункт 2 пункту 2.4 розділу 11 Порядку № 1588).
Підставою для взяття на облік договору управління майном є, зокрема, прийняти контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ГІДВ управителі майна та отримання документів, визначених пунктом 4.7 розділу IV Порядку №1588 (пункт 3.5 розділу ІІІ Порядку №1588).
Для взяття на облік договору управлінні майном управитель майна подає до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку документі щодо реєстрації договору управління майном одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ (пункт 4.7 розділу IV Порядку №1588).
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 - 183 розділу V Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (із змінами) (далі - Положення №11ЗО).
Для цілей оподаткування ПДВ платником податку, зокрема, є юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів (підпункт 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 та підпункт 5 пункту 180.1 статті 180 Кодексу ).
При цьому для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку на додану вартість до бюджету під час виконання декількох договорів про спільну діяльність, або договорів управління майном, або угод про розподіл продукції, реєстрація платником ПДВ здійснюється щодо кожного із зазначених договорів або кожної із зазначених угод (підпункт 3 пункту 1.6 розділу І Положення № 1130).
Відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Положення №1130 особі, яка реєструється як платник ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.
Для осіб, відповідальних за нарахування та сплату ПДВ до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи, управителів майна за договорами управління майном, інвесторів (операторів) відповідно до угод про розподіл продукції, на яких покладено ведення податкового обліку з ПДВ за угодами про розподіл продукції, дев'ятизначний податковий номер, який надають контролюючі органи згідно з порядком обліку платників податків і зборів, визначеним відповідно до пункту 63.10 статті 63 Кодексу.
Статтями 181 та 182 Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Кодексу під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з
постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).
До, загального обсягу оподатковуваних, операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відс., нульовою ставкою ПДВ та звільнені від оподаткування ПДВ. При цьому обсяг операцій, що не с об'єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послут не враховується.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, і кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.
Форму та порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01,2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307).
Відповідно до пункту 1 Порядку №1307 при здійсненні господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами про управління майном, податкова накладна складається особою - управителем майна, яка веде окремий облік з податку на додану вартість таких господарських операцій та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету.
Перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» - «і» пункту 201.1 статті 201 Кодексу, зокрема, таким реквізитом є податковий номер платника податку (продавця та покупця).
Відповідно до пункту 2.2 розділу II Порядок № 1588, податковим номером платника податків є:
1) код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб - резидентів та нерезидентів);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку' у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності ) та номером паспорта;
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків» який присвоюється контролюючими органами за структурою, встановленою у пункті 2.3 розділу II Порядку №1588, платникам податків, визначеним у пункті 2.4 розділу II Порядку №1588 (зазначене стосується уповноважених осіб договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи при взятті на облік договору, управителя майна при взятті на облік договорів управління майном, інвесторів (операторів) за угодами про розподіл продукції, виконавців (юридичних осіб - нерезидентів) проектів (програм) міжнародної технічної допомога та представництвам донорських установ в Україні).
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29,01.2016 за №159/28289 (далі- Порядок №21).
Згідно з пунктом 9 розділу 1 Порядку №21 платники податку, які ведуть окремий податковий облік господарських операцій, пов'язаних із використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном, подають податкову звітність за результатами такої діяльності з
відміткою «Договір про управління майном від________________№> » та
вказують назву договору. Вказане зазначається у полі «Платник» заголовної частини декларації / уточнюючого розрахунку.
Таким чином, юридична особа має право бути управителем майна згідно з договорами управління майном за умови дотримання вимог Кодексу щодо взяття договору на облік та реєстрації управителя як платника ПДВ.
При складанні податкової накладної за операціями, що здійснюються в межах договору управління майном, в такій податковій накладній у графі «Постачальник (продавець)» - зазначається найменування управителя майна, а у графах «Індивідуальний податковий номер» та «Податковий номер» зазначається присвоєний договору управління майном дев'ятизначний номер.
У податковій декларації з ПДВ, в якій відображаються операції, здійснені в межах договору управління майном, у полі «Платник» заголовної частини
зазначається «Договір про управління майном від_____________№_________» та
вказується назва договору.
Що стосується питань укладання господарських договорів та реквізитів, які потрібно зазначати в таких договорах, слід зауважити, що правові засади укладання господарських договорів регулюються Господарським кодексом України.
Врегулювання питань господарських правовідносин між підприємствами не належить до компетенції Державної податкової служби України.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |