X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.01.2020 р. № 370/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула ваше звернення від ... щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахуванні та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє що відповідь надасться згідно з фактичними обставинами, викладеними в запиті.

Згідно зі ст. 14 Затону України від 05 липня 2012 року №5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське бюро с юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту.

Статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його .установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін,

Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) працівник не може бути допущений до робот без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовАязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на заі альнообов'язкове державне соціальне страхування» ( далі - Закон № 2464).

Згідно з п. 1 частини першої ст 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464, базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частіш першої ст. 4 Закону №2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включаюль основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються
відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного
внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету стагиешки України віл 13.01.2004 № 5 (далі -Інструкція № 5).

Перелік видів виплат, що здійснюється за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 (далі - Перелік).

Відповідно до п. 14 розд. ІІ Переліку доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями), а також доходи від здавання в оренду землі, не є базою для нарахування єдиного внеску.

Разом з цим. п. 3.35 розд. 3 Інструкції №5 передбачено що, дивіденди не належать до фонду оплата праці.

З метою уникнення неоднозначного тлумаченні норм діючого законодавства в частині нарахування єдиного внеску необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються обставин справи.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.