Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.01.2020 р. № 316/6/99-00-04-01-01-06/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо роз’яснення чинного законодавства у сфері ліцензування зберігання пального, та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Підприємство поінформувало, що веде розробку та впровадження зразків військової броньованої техніки. Крім того на Підприємство покладено завдання з випуску прийнятих на озброєння бойових машин та мобілізаційне завдання.

Згідно з технологічним процесом перед встановленням на зразок техніки двигун має напрацювати певну кількість годин на стенді з метою перевірки працездатності як двигуна в цілому, так і його комплектуючих.

Також технологічним процесом передбачено випробування всіх агрегатів машини на холостому ходу без навантаження та контрольний пробіг виробу.

З метою дотримання технологічного процесу, Підприємству необхідний певний запас паливо-мастильних матеріалів, а саме дизельного пального.

Для організації зберігання дизельного пального Підприємство уклало договір з іншим суб’єктом господарювання за яким була придбана, поставлена на облік та введена в експлуатацію причіп-цистерна ПЦ-4,2.

З урахуванням викладеного вище, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку дій відповідно до чинного законодавства у даному конкретному випадку для отримання ліцензії на зберігання пального.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обіг ом пального на території України, визначено Законом України від 19.12.1995 № 481-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481).

Відповідно до статті 1 Закону № 481 місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено статті 15 Закону № 481.

Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) за наявності ліцензії.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального відповідно.

Відповідно до статті 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Враховуючи викладене вище, Законом № 481 встановлено вичерпний перелік умов за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального на місця зберігання пального, інших виключень Законом № 481 не передбачено.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального визначено статтею 15 Закону №481, якою встановлено вичерпний перелік документів, необхідних для отримання ліцензій на право зберігання пального.

Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають.

Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

Звертаємо увагу, що надання послуг із зберігання пального іншим суб’єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, передбачено відповідальність відповідно до абзацу двадцять другого частини другої статті 17 цього Закону.

Разом з цим звертаємо увагу, що згідно з частиною третьою статті 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694 «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення анулювання дозволів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

Отже, виконувати роботи підвищеної небезпеки, експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки суб’єкт господарювання може лише за наявності відповідних дозволів.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 Держпраці на виконання покладених на неї завдань видає у передбачених законодавством випадках дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, контролює дотримання умов дії таких дозволів.

Враховуючи викладене вище повідомляємо, що видача або відмова у видачі, переоформлення анулювання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування належить до компетенції Державної служби України з питань праці.

Враховуючи зазначене, якщо суб’єкт господарювання здійснює діяльність із зберігання пального отриманого від інших осіб, суб’єкту господарювання необхідно подати до органу ліцензування господарської діяльності зі зберігання пального перелік документів встановлений статтею 15 Закону № 481.

Разом з цим, суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність із зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки копії таких документів не подає.

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.