X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.02.2020 р. № 429/ІПК/26-15-04-03-18

Головне управління ДПС у м. Києві на звернення Товариства щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство без надання підтверджуючих документів поінформувало, що має у власності нежитлове приміщення, яке розташоване у багатоквартирному житловому будинку.

Товариство повідомило,    що рішенням Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» встановлено ставки Податку в залежності від класифікації будівель та споруд, але ставку Податку на такий об’єкт оподаткування, як нежитлове приміщення в багатоквартирному житловому будинку не встановлено.

Товариство запитує чи є    об’єктом оподаткування нежитлове приміщення, що знаходиться в багатоквартирному житловому будинку і використовується для розміщення офісу та до якого класу/підкласу належить об'єкт нерухомості, яку ставку Податку застосовувати.

Згідно зі ст. 10 Кодексу, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки належить до місцевих податків та є складовою частиною податку на нерухоме майно (ст. 265 Кодексу).

Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу).

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (пп. 266.7.5 п. 266 ст. 266 Кодексу).

Київською міською радою прийнято рішення від 18.10.2018 № 1910/5974 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», яким визначено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості для усіх місць розташування (зональності) відповідно до Класифікатора.

З метою уніфікації об’єктів нерухомості Державним комітетом України та стандартизації метрології та сертифікації розроблено та затверджено Наказом від 17.08.2000 № 507 Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - Класифікатор), який містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою.

Визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Класифікатором.

Оскільки органом, уповноваженим на ведення Класифікатора визначено Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Мінрегіону, то пропонуємо Товариству звернутись до органу, уповноваженого на ведення Класифікатора, за отриманням експертного висновку щодо приналежності інвентарно описаних об’єктів нерухомості до певного класу будівель за Класифікатором.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.