Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.02.2020 р. № 451/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо нормативно-правового акту, яким слід керуватися для визначення норм природного убутку у випадку втрати товарів під час їх перевезення залізничним транспортом, з метою дотримання правил оподаткування ПДВ та у межах компетенції, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Основні засади господарювання в Україні визначено Господарським кодексом України (далі — ГКУ).

Згідно зі статтею 7 ГКУ відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, ГКУ, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Порядок оподаткування податком на додану вартість регламентується розділом V ПКУ.
Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

— придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

— придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

— ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

Отже, обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ виникає у платника податку у разі, якщо придбані товари/послуги та/або необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Здійснюючи списання втрат, що виникли в процесі закупівлі, транспортування та зберігання продукції, підприємство визнає, що списана в межах таких втрат продукція не може бути використана в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Таким чином, якщо придбання такої продукції здійснювалося з податком на додану вартість, то підприємство відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання такої продукції та у відповідності з обсягами списання втрат. При цьому слід зазначити, що нарахування таких податкових зобов’язань з ПДВ здійснюється виключно за умови, що обсяг втрат, що виникли в процесі закупівлі, транспортування та зберігання продукції, не включається до вартості іншої продукції, що реалізується підприємством.

З питання надання висновку щодо можливості застосування наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.112000 за № 861/5082, при визначенні норм природного убутку у випадку втрати товарів під час їх перевезення залізничним транспортом рекомендуємо звернутися до Міністерства інфраструктури України.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).