X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.02.2020 р. № 426/6/99-00-05-04-01-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення ТОП    щодо надання податкової консультації про обов'язковість застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) при здійсненні розрахунків за оренду квартир, відшкодування кому пальних послуг та придбання техніки і меблів у кредш за допомогою банківських карток через банківські термінали іа п порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - кодекс) повідомляє.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, с Закон України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265) який є спеціальним законом.

Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім цього Закону та Кодексу, заборонено.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що:

розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів на повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від
послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ - це документ встпиовденої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених Законом № 265, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Стаття 3 Закону № 265 визначає, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Отже, при проведенні розрахунків у готівковій формі за послуги з надання в оренду нерухомого майна, оплаті комунальних послуг, передбачених договором оренди, а також продажу товару (меблі, побутової техніки) у кредит суб'єкти господарювання зобов’язанні застосовувати РРО відповідно до вимог Закону №265.

Разом з тим, у випадку, якщо оплата за реалізовані товари/послуги, згідно з договором або рахунком-фактурою, здійснюється через установи банку на розрахунковий рахунок суб’єкта господарювання, застосування РРО є необов’язковим.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.